У війні на Донбасі переможець лише один – Ахметов

На це вказують і зміни в структурі управління терористичної "ДНР", які сталися після арешту терориста Андрія Пургіна та захоплення влади Денисом Пушиліним, який налаштований на повернення окупованих територій під контроль України.

На це вказують як особисті заяви окремих політиків, так і історія з особливим статусом Донбасу.

Тобто, якщо у влади вийде протиснути оновлений та дороблений законопроект про особливий статус Донбасу, то перше, що ми отримаємо – це особливий порядок місцевого самоврядування.

І вже сьогодні ми бачимо перші поступки з боку терористів у напрямку України. Наприклад, з будівлі так званої "військової комендатури "ДНР" прибрали прапори терористів, до того ж це не тільки зовнішні зміни. Є і більш ґрунтовні показники – у Донецьку запрацював єдиний український банк. І це банк "ПУМБ" — той самий, що належить Ринату Ахметову.

Тобто очевидно, що у разі отримання Донбасом особливого статусу єдиною людиною, яка реально зможе контролювати ці території буде Ахметов. Наголошу, що мова йдеться саме про реальний контроль: політичний, який би зміг бути на рівних з Києвом, економічний – готовність вкладати в зруйновану інфраструктуру міст, та налагоджена система співпраці з Європою та іншими територіями України, управлінська – умовно кажучи, це має бути "своя людина" для жителів області. І єдиним, хто дійсно підпадає під вищезазначені категорії, є саме Ахметов.

Тут варто трошки згадати про те, як саме вибудовувалися відносини Ахметова та терористів, і як вони розвивалися протягом останнього часу.

Ключовою можна вважати зустріч Ахметова з тодішнім лідером бойовиків Павлом Губарєвим, коли Ринат Леонідович приїхав посеред ночі у захоплену бойовиками облдержадміністрацію і обіцяв їм, що їх умови будуть почуті і виконані. Тоді стало зрозуміло, що до певного етапу це були "кишенькові" терористи пана Ахметова, та після того, як Росія напряму втрутилася у конфлікт, Ахметов втратив повний контроль над новоствореною "ДНР". І якщо до того моменту було очевидно, що Ринат Леонідович просто шантажує Київ нестабільністю в регіоні, вимагаючи собі найкращі умови автономії, при яких він буде повноправним власником області, то після прямого втручання Росії він вже втратив цей контроль і був вимушений виїхати в Київ. Та це не означало, що він зовсім забув про Донбас.

Увесь цей час він продовжував нарощувати адмінресурс на окупованих територіях як напряму, так і опосередковано: надаючи допомогу мирному населенню, що залишилось на окупованих територіях через фонд Рината Ахметова, фінансуючи певні громадські благодійні організації, які опікувалися самими соціально незахищеними верствами населення і мають певний соціальний вплив тощо. До того ж він продовжував підтримувати ті групи бойовиків, які сам і створив на початку конфлікту: зокрема і групу Дениса Пушиліна, яка зараз отримала владу в "ДНР". І саме через ці формування, знайомі по структурі йому ще з часів "лихих 90-х", коли він був ватажком таких бандформувань, він зберігав власні активи на окупованих територіях. Фактично, все, що належить Ахметову у Донецьку, не постраждало під час бойових дій – ДТЕК, Донбас-Арена, шахти та заводи, що належали йому опосередковано чи напряму.

Тобто, зберігаючи свій вплив, Ахметов зміг не тільки зберегти свої бізнесові активи, а ще й, використовуючи складні умови війни, наростити адмінресурси та суттєво збільшити підтримку з боку населення, яке залишилось в "ДНР".

З боку нинішньої київської влади він також єдиний претендент на місце "господаря" нестабільного регіону. І на те також є декілька причин. По-перше, Порошенко має чудово розуміти, що Ахметов – вже перевірений часом гравець, і він, на відміну від "польових командирів "ДНР" буде грати за правилами. По-друге, Ахметову є що втрачати як бізнесмену, і у разі виникнення певних непорозумінь його завжди можна буде цим шантажувати. По-третє, у разі фактичного очолення Ахметовим цих територій Україні як державі доведеться вкласти суттєво меншу суму грошей на відновлення зруйнованої інфраструктури регіону, бо значну частину витрат готовий буде забезпечити сам Ахметов у вигляді інвестицій у майбутні підприємства. Сукупність цих та інших, менш вагомих факторів робить пана Ахметова ідеальним кандидатом на цю роль, виходячи з нинішніх реалій.

Озираючись на події майже дворічної давнини, коли Ахметов шантажував Київ за право володіння Донбасом, можемо зауважити, що тільки зараз він отримує те, чого так вимагав тоді.

За цей час знищено тисячі життів, зруйновано сотні будинків і десятки містечок, покалічено тисячі людських доль, Україна витратила шалені гроші на цю війну, Росія, яка вбачала у цьому власні перемоги, теж тільки збитків зазнала, причому набагато більших, аніж Україна… І лише Ринат Ахметов, вічний "господар" Донбасу, нарешті отримає своє. Виходить, що він єдиний, хто виграв у цій страшній неоголошеній війні, яку сам і спровокував.