Надвечір на центральний майдан Запоріжжя зібралися кількасот городян. Люди несли з собою квіти, короваї, солодощі, шампанське, жовті та блакитні повітряні кульки. Всі хотіли гідно зустріти найдорожчих, справжніх чоловіків, які боронять Україну.
Запорізькі піхотинці, що прибувають на ротацію, два місяці утримували хитке перемир'я з ворогом під його безкінечними обстрілами. Тепер відпочинуть перед тим, як повертатися назад. Прибувши на рідну землю, вони не планують одразу відпочивати. Спочатку поїдуть на північ – віддати шану пам'яті загиблого товариша.
Бійці часто згадують спілкування із місцевим населенням. Кажуть: чимало людей там справді ще вірять у якісь народні республіки. Але війна та злидні розставляють усе на свої місця.