Путін більше не може гарантувати росіянам навіть бензин: як Україна руйнує головний міф Кремля

Масовані удари по російських нафтопереробних заводах уже перестали бути окремими красивими спецопераціями. Вони складаються у системну кампанію, яка вперше починає змінювати життя всередині самої Росії. І саме це може стати набагато небезпечнішим для Кремля, ніж будь-який пакет санкцій. Детальніше читайте в ексклюзивній колонці для 24 Каналу.

Україна поступово змінює сам характер війни

Поки українські дрони знову долітають до Московської області, а мер столиці Сергій Собянін звітує майже про дві тисячі безпілотників лише за останній тиждень, українські удари вже мають наслідки, які неможливо приховати навіть російській пропаганді. 

Росія входить у паливну кризу. 

І вперше ця криза перестає бути економічною статистикою. 

Вона стає соціальною.

Путін більше не може "продавати" росіянам стабільність

Протягом багатьох років Володимир Путін продавав росіянам не демократію, не свободу і навіть не добробут. Він продавав стабільність. Саме це було головною суспільною угодою путінської Росії. 

Не втручайтеся в політику. Не ставте зайвих запитань. Не виходьте на мітинги. А держава забезпечить порядок, зарплати, пенсії, бензин і звичне життя. 

Саме слово "стабільність" було головною політичною технологією Кремля понад два десятиліття. Але сьогодні ця конструкція починає сипатися.

Кремль вже не бореться з кризою, він керує дефіцитом

За останні місяці українські удари по російських НПЗ вивели з ладу значну частину нафтопереробних потужностей країни. 

За оцінками міжнародних аналітичних центрів, простоює майже половина російських нафтопереробних підприємств. 

Виробництво бензину стрімко падає. Дефіцит уже вимірюється десятками тисяч тонн на добу. Ціни на пальне за рік зросли на 20 – 30 відсотків. 

У десятках регіонів офіційно або неофіційно запроваджені обмеження на продаж бензину. І саме тут починається найцікавіше. 

Кремль більше не ліквідовує кризу. Він намагається керувати дефіцитом. Москві — більше. Петербургу — більше. Чиновникам — без обмежень. Периферії — що залишиться.

Соціальний вибух назріває на периферії

Саме тому історія, яка сталася у Волгограді, значно важливіша, ніж може здатися на перший погляд. 

П'ятеро людей записували відеозвернення до голови Слідчого комітету Олександра Бастрикіна. Вони не перекривали дороги. Не кидали коктейлі Молотова. Не штурмували адміністрації. Вони лише хотіли звернути увагу на очевидну несправедливість. 

Чиновники спокійно заправляють повні баки службових автомобілів за паливними картками. Звичайним людям бензин продають із лімітами або взагалі відмовляють. 

Здавалося б, звичайна скарга. Але російська влада побачила в цьому … несанкціонований мітинг. Людей затримали. На них склали адміністративні протоколи. Одного з учасників навіть відправили під адміністративний арешт. 

Насправді це дуже показова історія. Коли влада починає боятися навіть записаного на телефон звернення, це означає, що вона вже боїться не опозиції. Вона боїться настроїв.

Міфи Кремля не може врятувати навіть пропаганда

Паралельно Кремль робить усе, щоб створити ілюзію нормальності. Державні телеканали розповідають про "стабілізацію". Чиновники говорять про покращення ситуації. Підконтрольні медіа звітують про відновлення постачань. 

Але навіть російські громадяни бачать зовсім іншу картину. Черги на АЗС. Ліміти. Зростання цін. Порожні колонки. Пошук бензину по кількох заправках. 

Саме так руйнуються великі політичні міфи. Не через телевізійні дискусії. А через особистий досвід людей.

Українські удари працюють як масштабні санкції

Найцікавіше, що ця історія вже давно перестала бути виключно російською. 

Українські удари по НПЗ змушують Росію скорочувати експорт пального. Світові ринки реагують миттєво. Дорожчає дизель. 

Американські аналітики вже говорять про вплив української кампанії на глобальний енергетичний ринок. Тобто українські безпілотники фактично створюють ефект, який ще кілька років тому могли забезпечити лише масштабні міжнародні санкції. 

Саме тому Захід дедалі активніше говорить про нові обмеження.

Законопроєкт Ліндсі Грема та Річарда Блюменталя – це вже не просто спроба покарати Росію. Це спроба добити те, що вже почали українські військові. Кінетичні санкції працюють. Тепер їх потрібно підсилити фінансовими. 

І якщо американські та європейські санкції синхронізуються з українськими ударами по енергетичній інфраструктурі, Росія може отримати найсерйозніший економічний удар за весь час війни.

Порожні баки в автомобілях росіян підривають владу Путіна

На цьому тлі українські внутрішні кадрові дискусії – навколо Сирського, Федорова чи майбутніх призначень – виглядають надзвичайно важливими. Але вони не повинні затуляти головного. 

Сьогодні Україна вперше створює для Кремля проблему, яку неможливо вирішити ані пропагандою, ані репресіями. 

Можна заборонити журналістам говорити про дефіцит. Можна затримати людей за відеозвернення. Можна наказати губернаторам звітувати про "стабільність". 

Але неможливо змусити автомобіль їхати без бензину. Саме тому паливна криза може стати не просто ще одним наслідком війни. Вона може стати початком руйнування головної опори путінської системи – віри росіян у те, що влада здатна забезпечити їм звичне, передбачуване життя. 

І якщо українські удари продовжаться такими самими темпами, то наступним фронтом цієї війни можуть стати вже не лише російські нафтопереробні заводи. Ним стане довіра самих росіян до держави, яка ще вчора обіцяла їм "стабільність", а сьогодні вже не може гарантувати навіть повний бак бензину.