Політолог розкрив, як Кремль втрачає можливості вести війну

Виконавчий директор Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Олександр Леонов в ефірі 24 Каналу пояснив, що зупинка близько 38% нафтопереробки та вимушений експорт нафти з дисконтом суттєво скорочують доходи бюджету. Він підкреслив, що без грошей Росії ніхто нічого дарма не даватиме, на відміну від західної підтримки України.

Дивіться також Українська зброя буде експортуватись на 4 майданчики: які можливості це відкриває 

Проблеми з паливом підточують війну Росії

Олександр Леонов зазначив, що удари по нафтопереробних заводах та санкції створили для Кремля відчутний дефіцит пального. Це змушує російську владу обирати, чи спрямовувати ресурси на війну, чи залишати їх для економіки.

Коли пального в Росії стає менше, у Путіна постає питання: спрямувати його на війну чи в економіку. Якщо він обирає війну, то за певний час це б'є по самій економіці,
– пояснив політолог.

Леонов нагадав, що минулого року через удари Україна вибила близько 15% російської нафтопереробки, і це вже позначилося на врожаях та експорті пального. Нині Москва призупинила продаж перероблених паливно-мастильних матеріалів, а нестача відчутна й у цивільному секторі, зокрема в аграрній галузі. Це свідчить, що атаки та санкції системно знижують спроможність Кремля вести війну.

Дисконтований експорт зменшує бюджетні надходження

Політолог пояснив, що через брак потужностей для зберігання нафти Росія змушена або відправляти її на експорт, або закривати родовища, відновлення яких потребує західних технологій. Кремль у такій ситуації змушений продавати нафту з великим дисконтом.

Будь-який дисконт означає менше грошей у російському бюджеті. Якщо в бюджеті менше грошей, то й менше можливостей вести агресивну війну,
– наголосив Леонов.

Він додав, що союзники Кремля співпрацюють із ним виключно на комерційних умовах. Росія не отримує допомоги безкоштовно, і це принципово відрізняє її від України, яку Європейський Союз фінансово підтримує для збереження економіки. 

Якщо Україні ЄС допомагає, фінансуючи наш бюджет і економіку, яка не йде на війну, то Росії допомагають лише тоді, коли їй продають. І продають часто у три дорого. Дарма Росії ніхто нічого давати не буде,
– пояснив Леонов.

Таким чином, навіть збільшення обсягів торгівлі з Китаєм чи Індією не створює для Москви вигоди. Навпаки, це виснажує бюджет і обмежує можливості продовжувати агресію проти України.

Війна стає відчутною для росіян

Леонов зауважив, що внутрішні проблеми з паливом, електрикою та водою вже впливають на повсякденне життя росіян. Черги на заправках і перебої з комунальними послугами формують усвідомлення, що війна торкнулася не лише фронту, а й цивільного населення.

Відсутність світла, води й пального показує, що війна дійшла й до росіян. Люди починають ставити питання: навіщо нам ця війна, якщо жити стає все гірше?
– підкреслив політолог.

На його думку, саме такі побутові труднощі підточують готовність населення підтримувати агресію за будь-яку ціну. Це поступово формує внутрішній тиск, який обмежує можливості Кремля продовжувати війну.

Що відомо про останні атаки дронів по НПЗ Росії?

• 1 жовтня у Ярославлі сталася пожежа на Ново-Ярославському НПЗ. Влада заявила, що займання має техногенний характер і не пов'язане з атакою дронів, хоча завод входить до п'ятірки найбільших у країні.
• У ніч на 30 вересня російське міноборони повідомило про "збиття" 81 безпілотника у кількох областях, зокрема біля НПЗ у Волгограді. Місцева влада підтвердила падіння уламків, займання сухої рослинності та перебої з електропостачанням.
• На кінець вересня у Росії були зупинені 38% потужностей первинної нафтопереробки, більшість – через удари українських дронів. Це призвело до скорочення виробництва бензину на 1 мільйон тонн і дефіциту пального на внутрішньому ринку у 20%.