Не ухиляння, а відмова: в яких випадках можна не брати повістки

Це можуть бути випадки, коли дані громадянина у повістці були вказані неправильно. В цьому випадку українців не мають право штрафувати за ухилення від мобілізації.

Дивіться також Виїзд за кордон, відстрочка та повістки: як триває мобілізація студентів і кого можуть призвати

В яких випадках можна не брати повістку з рук

Юрист Нікіта Муренко розповів, що українці можуть не розписуватися за отримання повістки, якщо працівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки виписали повістку з порушенням норм чинного законодавства.

Відмовитися від повістки можна, якщо:

• бланк був заповнений частково, а дані громадянина дописувалася згодом;
• працівники ТЦК та СП вказали неправильні дані отримувача;
• повістку вручила не уповноважена людина, яка немає при собі печатки чи документів, що підтверджують її компетентність.

За словами Муренка в таких випадках можна не підписувати розписку про отримання повістки, після чого співробітник військкомату складає акт про відмову та передає його на розгляд керівникам ТЦК та СП.

Вони в результаті можуть стягнути штраф за порушення правил військового обліку. Його можна оскаржити у суді– наголосив юрист.

Крім цього, Нікіта Муренко зазначив, що саму повістку неможливо оскаржити в суді, а от постанову про накладення штрафу за ухилення від військового обліку – цілком реально. Таким чином українці можуть уникнути відповідальності за начебто ухилення від мобілізації.

В Україні хочуть зменшити призовний вік чоловіків

• Міністерство оборони спільно зі Збройними Силами 5 травня запропонували нові зміни до українського законодавства. Вони хочуть скороти призовний вік з 27 до 25 років.
• У Міноборони вважають, що це створює велике навантаження на територіальні центри комплектувань та соціальної підтримки. Крім того, призов потребує додаткових фінансових витрат з боку держави.
• Згодом представник уряду у Верховній Раді Тарас Мельничук повідомив, що Кабмін на засіданні 5 травня 2023 року схвалив проєкт закону про внесення змін до закону про військовий обов'язок і військову службу.
• Врешті-решт законопроєкт про скорочення призовного віку потрапив до парламенту 10 травня. Тепер за нього мають проголосувати народні обранці.