Ухвалення закону про примусову реструктуризацію валютних іпотек спричинить хвилю "банкопаду"

Представники бізнесу впевнені, що Верховна Рада з подачі автора законопроєкту №4475, народного депутата Вікторії Кінзбурської, хоче списати борги не тільки середньостатистичним позичальникам, але і вельми забезпеченим людям. Йдеться про боржників, які оформили валютні кредити на придбання нерухомості значних розмірів і свідомо не виконують іпотечних зобов'язань.

Нагадаємо, що згідно з прийнятим законом, під "пільгову реструктуризацію" потрапляють квартири площею до 140 квадратних метрів, будинки до 250 квадратних метрів, а також незавершене будівництво таких.

Під реструктуризацію відповідно до закону Вікторії Кінзбурської підпадає аж ніяк не соціальне житло. Будемо відверті – навіть не у кожного банкіра є будинок на 250 квадратних метрів,
– зазначила Олена Коробкова, виконавчий директор Незалежної асоціації банків України.

Також важливо, що під примусову реструктуризацію підпадають всі валютні кредити. Ніхто не буде вивчати особливості кожного кредитного договору і розбиратися: чи дійсно у позичальника немає грошей, або ж він не хоче платити, користуючись дією мораторію на примусове стягнення майна.

Все це, на думку учасників обговорення, призведе до того, що банківський сектор зазнає мільярди гривень збитків.

Про небезпеку цього закону вже попередили Американська торгова палата в Україні, Європейська Бізнес Асоціація, Незалежна асоціація банків України, Союз українських підприємців і Форум провідних міжнародних фінансових установ, які направили лист президенту Володимиру Зеленському та керівництву Верховної Ради. Автори листа попереджають, що збитків зазнають не тільки кредитори, коштом яких будуть погашені ці борги, а й державний бюджет, в який кредитори в результаті заплатять набагато менше податків.

Крім того, як зазначила Коробкова, цей законопроєкт викличе протести і зі сторони МВФ, з яким вже узгоджувалася чинна процедура реструктуризації боргів – в Кодексі про процедури банкрутства.

Важливо, що прийняття закону загрожує збитками, зокрема, фінансовим компаніям, які спеціалізуються на роботі з проблемними боргами.

Як пояснив старший юрист компанії Іnpraxi law Роман Кобець, законопроєкт передбачає, що якщо фінансова компанія придбала такий проблемний кредит, то розмір боргу позичальника знижується до ціни цієї покупки. За словами юриста, в такій ситуації фінансові компанії почнуть судитися з Фондом гарантування, у якого вони купували цілі пули кредитів, і вимагати не тільки розірвання договорів, але і компенсації втраченого прибутку.

"Можна говорити про збитки держави в мільярди гривень", – сказав він.

Крім того, фінансові компанії подаватимуть масові позови проти держави Україна і в міжнародні суди – це ж законодавчий орган хоче змінити умови бізнесу заднім числом.

Про негативні наслідки закону попередила і Ольга Білай, заступник директора – розпорядника ФГВФО. Якщо банки зазнають збитків від примусової реструктуризації, то вони будуть покривати їх коштом підвищення ставок по кредитах і зниження ставок по депозитах.

"Не можна захищати інтереси кількох тисяч боржників, і при цьому втрачати довіру мільйонів вкладників", – вважає вона.

Водночас Білай нагадала, що неплатежі по валютних кредитах, а також мораторій на стягнення застав по них були одним з головних факторів банкрутства Надра Банку і Дельта Банку.

Нагадаємо, 13 квітня Верховна Рада прийняла в остаточній редакції законопроєкт №4475, який передбачає реструктуризацію валютних кредитів, виданих на придбання житла. Закон передбачає реструктуризацію іпотечних валютних кредитів, які були отримані позичальниками для придбання єдиного житла.