Від цього залежить і вступ до НАТО: яке геополітичне місце України у світі

Петро Синєокий

Основні тези

Україна визначила свій геополітичний курс на вступ до НАТО. Але міжнародні партнери досі чітко не можуть визначитися.
Ця геополітична невизначеність стала однією з причин, що Росія почала повномасштабну війну в Україні.

Міжнародні партнери повинні нарешті чітко визначити, яке місце вони готові надати Україні у своїй системі безпеки. Геополітична невизначеність союзників була однією з причин, чому Росія почала повномасштабну війну.

Про це 24 Каналу розповів політолог Андрій Вігірінський, зауваживши, що Україна вже давно більш-менш визначилася зі своїм місцем у світовому контексті. Про це також йдеться у Плані перемоги України. А міжнародні партнери досі не можуть чітко та конкретно визначитися, де вони бачать нашу державу.

Дивіться також У США "не вражені", а в Орбана "жах": як на Заході та в Росії відреагували на План перемоги

Невизначеність від партнерів – це реальна проблема

Як наголосив Вігірінський, Україна бачить себе у військово-політичному блоці НАТО. Наша держава хоче бути частиною світу, де є поняття колективної безпеки та колективної відповідальності за безпеку інших.

Росія бачить Україну винятково зоною власного впливу. Так проявляється їхня імперськість. У такий спосіб росіяни демонструють бачення "захисту власних кордонів".

Президент Зеленський вже наголошував, що політична невизначеність з боку міжнародних партнерів, зокрема, стала причиною того, що Росія пішла з повномасштабною війною проти України. Це дійсно так.

Від себе додам. Занадто довго ми гралися зі скеруванням нашого геополітичного руху в НАТО. І занадто довго в НАТО та ЄС бавилися, що "колись та й будете в НАТО та ЄС". Коли з іншого боку вашого кордону розташовано інших 40% ядерного боєзапасу, то це їх трохи подразнює. А на дистанції в 10+5 років ще більше. В Росії думали, що "раз ви такі невизначені, то можна поборотися за вашу визначеність",
– сказав Вігірінський.

Є питання до міжнародних партнерів. Як вони взагалі бачать Україну. Чи вона має бути частиною НАТО; чи державою, яка є форпостом; чи державою з політикою багатовекторності; чи державою, яка буде в ЄС, але не в НАТО; чи державою, яка не буде в НАТО, але матиме синхронізовані збройні сили з країнами НАТО. Насправді вони самі досі не визначилися.

Було б доречно колись обговорити на дипломатичному рівні та не вчиняти не завжди обдумані кроки зі змінами основного закону. Свого часу у нас змінили основний закон і, судячи з усього, не поцікавилися у країн-партнерів, як вони бачать цю ситуацію,
– вважає Вігірінський.

Відомо, що в першому пункті Плану перемоги йдеться про негайне запрошення України до НАТО. В Білому домі, звісно ж, сказали, що серед членів Альянсу немає консенсусу щодо цього питання. Але там і надалі допомагатимуть Україні.