Україна поставила вимоги Росії: чи вплинули на Зеленського масові мітинги

20 жовтня 2019, 15:23
Читать новость на русском

Позиція України на переговорах у Мінську різко змінилася. Неочікувано для всіх українські представники тристоронньої контактної групи у Мінську висунули ряд вимог щодо втілення безпекового блоку мінських угод.

Українська сторона готова на проведення виборів на окупованих територіях лише після виконання конкретних вимог.

Читайте також: Росія вимагає постійного "особливого статусу" для Донбасу

Серед них:

  1. розпуск квазіугруповань "ЛНР" і "ДНР",
  2. повне припинення вогню;
  3. забезпечення ефективного моніторингу місії ОБСЄ на всій території України;
  4. виведення з території України збройних формувань іноземних військ і військової техніки;
  5. розведення сил та засобів вздовж всієї лінії зіткнення;
  6. забезпечення роботи Центральної Виборчої Комісії України, українських політичних партій, ЗМІ та іноземних спостерігачів;
  7. встановлення контролю за непідконтрольною Україні ділянкою українсько-російського кордону.


Вимоги України

За нетривалий час позиція влади змінилась від "нам потрібен мир" на чіткі вимоги до окупанта. Можливо, через хвилю протестів, які сколихнули країну. На думку військового експерта Михайла Самуся, президент почув меседжі суспільства і зробив необхідні висновки.


Протести на Майдані Незалежності/ фото Анатолій Яворський, 24 канал

Ця думка була врахована Офісом Президента. Можливо, це навіть не усвідомлює саме керівництво держави. Проте все рівно йде адаптація оцих протестних поглядів і ситуації усередині державної машини – як вироблюються концепції, які позиції на переговорах і т.д,
– зазначив військовий експерт Михайло Самусь.

Проте, такі протести ще й дозволили Зеленському побачити реальні наміри Путіна щодо України.

Відразу коли Зеленський переміг на виборах, то були великі у нього сподівання на те, що дійсно можна запропонувати Путіну прийнятні, нормальні підходи, які будуть прийнятними для обох сторін. Це була ілюзія. Тому що у Путіна не змінилися мотиви,
– додав Михайло Самусь.

Від "Слуги народу" Богдан Яременко зазначає, що Україна пішла на такі вимоги, щоб дійсно провести вибори на Донбасі. Ба більше, у фракції заявляють – ніякого особливого статусу Донбас не отримає, а вибори проходитимуть за принципами децентралізації.

Що передбачає чинний закон "Про особливий статус Донбасу"?Документ передбачає, що особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донбасу набуває чинності тільки після виконання всіх умов, викладених у статті 10 закону (про особливий порядок місцевого самоврядування). Зокрема в частині, що стосується виведення всіх незаконних збройних формувань, їхньої військової техніки, а також бойовиків і найманців з території України.

Децентралізація означає надання повноважень громадам, а не регіонам. Тому дуже логічно, що для того, щоб почати працювати з місцевими владами на Донбасі нам треба позбутися тих структур, які ми не визнаємо,
– наголосив Богдан Яременко.

Проте схоже, у Росії ніяк не можуть повірити у те, що Україна дійсно висунула такі вимоги. Посилаючись на те, що першою позицію України озвучила речниця Леоніда Кучми Дарка Оліфер, а не висока офіційна особа.

Реагувати на кожну заяву, яке лунає з Ради, з боку прессекретарів колишніх президентів або діючих політиків з різних гілок влади, – справа досить невдячна, тому що вона не призведе до бажаного результату,
– заявила представниця МЗС Росії Марія Захарова.

Проте навряд Росія погодиться на такі умови. То ж, схоже, що українська влада вирішила піти ва-банк у мінських та нормандських перемовинах, аби перевірити міцність позиції окупанта.

Зустрітися, викласти всі карти на стіл і сказати – це наші умови для нашого народу, який опинився за лінією дотику. Подобається Росії, не подобається – це червоні лінії, які український уряд не збирається переступати,
– запевнив міністр закордонних справ Вадим Пристайко.

Наразі Мінський та Нормандський формати є пріорітетними для України. Хоча міністр закордонних справ припускає, що у разі їх провалу, Україна готова перейти до "плану Б". Якого саме – влада не говорить, але запевняє – він точно є.