"Чому і Президент і уряд б'ються над вирішенням цього колючого для нас питання, перш за все тому, що така в нас структура споживання нашими людьми, тому таку величезну кількість газу потребують і підприємства і населення наше", - каже прем'єр-міністр України Микола Азаров.
Питання не стояло б на порядку денному, якби Україна купувала газ за потребою. А це максимум 30 мільярдів кубометрів щороку, при власному видобутку у 20 мільярдів. Навіщо збирались купувати з запасом намагається пояснити екс-міністр енергетики Юрій Продан, який був учасником переговорів у 2009-му. Але виходить не дуже.
"Відносно обсягу, того обсягу який є, звісно виходили з того, що це був 2009 рік і ніхто не знав, що можуть відбутися такі процеси спаду економіки, бо енергетична стратегія показувала, що ми маємо мати певні обсяги газу. А якщо говорити відверто, то це питання погоджувалося "НАК Нафтогазом" України", - пояснює міністр енергетики України 2007-2010рр. Юрій Продан.
Газовий баланс України розрахований "Нафтогазом"
Згідно з газовим балансом розрахованого "Нафтогазом" на 2009 рік загальне споживання очікувалось на рівні 56 млрд. кубів, реальне - становило 52, а імпорт 33, у 2010 році розраховували спожити 61 млрд. кубометрів газу, спожили - 58, імпортували - 27.
Тобто 2 роки після підписання контрактів обсяги споживання газу країною практично дорівнювали законтрактованому обсягу імпорту. А ще ж є 20 млрд. кубометрів газу власного українського видобутку.
"Ми зменшили закупівлю газу вдвічі і вже в 2012 році ми вийдемо на 27 мільярдів по року", - сказав міністр енергетики та вугільної промисловості України Юрій Бойко.
Зменшувати закупки змушує ціна, але не зайві обсяги
Та не все так просто. Зменшувати закупки уряд змушує зависока ціна, але аж ніяк не зайві обсяги газу, близько 20 млрд. кубів. І міністр Бойко це підтверджує.
"Я думаю як тільки газ стане дешевшим, ми будемо закуповувати його більше". - пообіцяв міністр енергетики та вугільної промисловості України Юрій Бойко.
То навіщо Україні зайвий газ? Якщо більше половини із загального обсягу споживання, а це майже 50 мільярдів кубометрів, йде на потреби населення, теплокомуненерго та бюджетних організацій, то доля 20 мільярдів достеменно не відома. Начебто, на промисловість, але куди саме?
"Сьогодні ніхто не знає кому і скільки газу відвантажується, цей ринок частина непрозорої тіньової економіки", - вважає екперт з енергетичних питань Іван Надєїн.
Європа не працює з Києвом через тіньовий ринок газу
Скільки газу споживають підприємства Фірташа і звідки він береться не говорить жоден експерт. Але чи не кожен каже: за таких неконкурентних умов на ринку, співпраці з Європою Україні не дочекатися. І це козир в руках Росії. Києву просто немає з ким більше говорити окрім Газпрому. У того інтерес один - ГТС.
"58 млрд. - це максимальна теоретична вартість, яку можна отримати при продажу української ГТС, зараз єдиним покупцем української ГТС, з яким ведуться переговори - є "Газпром". Враховуючи той обсяг, який росіянам необхідно постачати через територію України, теоретично можна говорити про те, що Росія готова заплатити за українську Гтс близько 20 мільярдів доларів", - вважає аналітик Сергій Невмержицький.
Екс-міністр: Україна повинна виставляти свої умови Кремлю
На думку екс-міністра енергетики Івана Плачкова, у цих переговорах Україна не використовує свої аргументи. Хоча може висувати умови Кремлю.
"Ми можемо скоротити імпорт газу в 3-4 рази, максимум ми будемо купувати 10 мільярдів на рік, але в нас потужна ГТС, у нас підземні сховища без яких не може працювати труба ні російська, ні українська, ні європейська. Ми незалежні від обсягів газу, але Росія не може без цих наших інструментів робити свій бізнес", - каже міністр енергетики України 2005-2006 рр. Іван Плачков.
Та головна проблема України, що цей бізнес не лише російський. Ще у 1998 році Ігор Бакай заявив, що всі багаті люди України заробили свої статки на російському газі. Це слова людини, яка фактично є творцем компанію "Нафтогаз України".