За всю історію країни 1355 солдатів отримали нагороду, і тільки 14 із них не були від народження підданими Британської імперії. Українець Пилип Коновал один із них.
Читайте також: Затишшя перед бурею: як епоху безтурботності витіснила Перша світова війна
Простий каменотес із Подільської губернії розумів – удома грошей не заробиш, тому подався рубати ліс у Сибір. Уже на місці він дізнався, що в Канаді така сама праця оплачується краще. Так Коновал перебрався на інший материк.
Портрет Пилипа Коновала, написаний англійським художником Емброузом Макевоєм (Ambrose McEvoy), 1918 рік
І вже незабаром вичищав долину біля міста Оттава від кущів та дерев, а тоді розпочалась Перша світова війна. Оскільки Англія вступила в неї однією з перших, її домініон автоматично приєднався до конфлікту. Для себе Пилип вирішив, що відсиджуватися в тилу не буде, тому записався у військо і за деякий час уже був на передовій у Франції.
Реалії шокували. Безжальна артилерія, розпилений газ, холод, багнюка під ногами і хвороби – починаючи від застуди й закінчуючи дизентерією. Їхній батальйон скерують до французького міста Ленс, треба було зайняти важливий пагорб – висоту 70. У серпні 1917 німці оточили їх і, заховавшись у кулеметних гніздах, кілька днів поливали дощем із куль. Лише за перший день бою загинуло більше тисячі канадців. Смерть була лише питанням часу.
Роль українців у Першій світовійВійна була глобальним протистоянням двох військово-політичних блоків – Антанти і Троїстого (згодом Четверного) союзу. А українці воювали за чужі інтереси по обидва боки фронту. Тому що українські землі були розділені між Російською та Австро-Угорською імперіями, які представляли, відповідно, Антанту і Четверний союз.
Порахувати чисельність українців – учасників Першої світової війни фактично нереально. Цифра була колосальною. Через російську армію пройшли від 3,5 до 4 мільйонів українців, через австро-угорську – від 250 до 700 тисяч. Сотні тисяч із них загинули, понад 1 мільйон дістали поранення, каліцтва й контузії.
В якусь мить українцю увірвався терпець. Сам рушив на кулеметне гніздо, у рукопашному бою знищив кількох німців та неушкодженим приніс той самий кулемет як трофей. Наступного дня повторив подвиг, але цього разу ворожа куля його важко поранила.
Доки він лежав на операційному столі в нейрохірурга, британська The London Gazette яскраво описувала подвиг українця: "самотужки знищив щонайменше шістнадцятьох ворогів та доблесно бився протягом двох днів наступу аж доти, поки був важко поранений".
А вже у жовтні, коли Пилип Коновал трохи оговтався від пережитого, його представили до нагороди "Хрест Вікторії".
Найпрестижніша нагорода "Хрест Вікторії"
Вручав його особисто Георг V. Тиснучи руку, король промовив, що подвиг Коновала є прикладом чи не найбільшої сміливості та героїзму в історії його армії.
Пилип Коновал серед тих, хто отримали орден (у першому ряду третій)
Для канадців Битва за висоту 70 має особливе значення. Це перший масштабний бій, у якому взяли участь батальйони виключно з канадських солдатів, під проводом канадських генералів. А такі приклади героїзму додають ще більшої гордості за свої військо.
У 1918 році він поїхав добровольцем-перекладачем із канадськими вояками до російського Владивостока. За домовленістю з білогвардійцями, охороняли залізниці від більшовиків. За рік він повернувся в Англію з частковим паралічем лівої частини обличчя, тахікардією і травмованою лівою рукою. Він знову поїхав в Канаду й залишив службу.
Читайте також: Перша світова війна: чи засвоєно хоч якісь уроки
У серпні 1919 року відбувся інцидент, який кардинально змінив його життя. Поблизу Квебеку Пилип зустрівся з Леонтієм Дідеком, із яким служив у Сибірі. Вони вечеряють у ресторані українця Михайла Романюка. Доки Пилип замовляє їжу, Леонтій заходить до сусіднього магазину з велосипедами. Його власник – емігрант із Галичини Вільям-Василь Артич – глумився з канадського прапора. Коли Леонтій робить зауваження, то власник кілька разів вдаряє каменем. Дідек непритомніє і Коновал кидається на допомогу товаришеві. Артич вдарив його в голову і протикнв долоню ножем. Пилип вирвав ніж і заколов ним нападника.
Пилип Коновал у старості
Після звинувачення Коновала в убивстві у пресі з’являються заклики забрати в нього найвищу британську нагороду. Але Георг V запевнив, що "якщо кавалера Хреста Вікторії засудять до повішання за вбивство, йому слід дозволити носити орден навіть на ешафоті".
Пилипа Коновала визнали невинним через психічне захворювання, що розвинулося від бойових травм і відправили у госпіталь для душевнохворих злочинців. Вийшовши на свободу, Коновал влаштувався працювати в Оттавську електро-будівельну компанію. Але невдовзі через світову економічну кризу опинився на вулиці.
Читайте також: Одна історія. Якими були наслідки Першої світової війни
Помер Пилип Коновал 3 червня 1959 року. Його поховали його з військовими почестями на цвинтарі Нотр-Дам в Оттаві. Британські історики теж часто згадують Коновала, захоплюючись його прикладом самовідданості, навіть попри те, що воював під прапором іншої країни. Меморіальні дошки на честь хороброго українця встановлені в кількох містах Канади і Франції, а в Лансі 2017 року відкрили Алею Коновала.