Українець, який створив емблеми ОУН, Пласту та авіакомпанії Lufthansa
Роберт Лісовський – один із найвизначніших графіків сучасності. Учень легендарного Георгія Нарбута залишив після себе чималий спадок – він є автором численних українських шрифтів, емблем та ілюстрацій. Більше про життя та творчість митця – читайте в матеріалі 24 каналу.
Лісовський в Україні
Роберт Лісовський народився наприкінці XIX століття у Кам'янському – великому промисловому центрі на Дніпропетровщині, у родині вихідців із Німеччини.
Читайте також Українець створює унікальні писанки, якими надихається Gucci: фото, відео
З дитинства він мав хист до малювання. Навчався у київській школі художника Миколи Мурашка, а згодом – у новоствореній Українській державній академії мистецтв. Одним із викладачів юнака був Георгій Нарбут – автор грошових банкнот часів Української народної республіки.
Георгій Нарбут / Фото з архівів "Країни"
Саме завдяки його впливу Роберт Лісовський розвивався насамперед як художник-графік. Згодом він написав спогади про свого учителя Георгія Нарбута.
Що відомо про Нарбута? Це – український художник-графік, ілюстратор. Один із засновників і ректор Української академії мистецтв. Є автором перших українських державних знаків (банкнот УНР та поштових марок), автором проєктів Державного герба і Печатки Української держави, розробник мундирів для українського війська та меблів для парламенту, автор байок та памфлетів.
Вимушена еміграція
У 1920-х роках, коли Київ захопили більшовики, Роберта двічі арештовували. Аби уникнути в'язниці, довелося тікати. Львів, Берлін, Прага, Рим, Лондон – подальше життя Лісовський провів у вимушеній еміграції. Проте не забував про батьківщину і був активним діячем української діаспори.
Лісовський створював численні шрифти та ілюстрації для періодичних видань, а також обкладинки для книжок. "Сонячні кларнети" Павла Тичини, "Вежі" Олега Ольжича, "Українські баляди" Леоніда Полтави – ці та багато інших видань доповнилися дизайном Лісовського.
Роботи Роберта Лісовського: дивіться фото
Окрім графіки, Лісовський захоплювався аквареллю. Його пейзажі та архітектурні замальовки зберігаються в музеях та у приватних колекціях як в Україні, так і за кордоном.
Активна участь у Пласті
Роберт був учасником Пласту – української скаутської організації. Знаний під пластовим ім'ям "Сизий орел", він виховав кілька поколінь патріотів за кордоном. Саме Лісовський художньо оформив емблему "Пласту" – переплетений із лілеєю тризуб.
Роберт Лісовський та одне з виконань пластової лілеї у його авторстві / Колаж 24 каналу
Що символізує герб Пласту?Три лілеї символізують три головні обов'язки пластуна, а тризуб вказує на те, що Пласт — це українська організація молоді. Пластуни, які склали пластову присягу, носять його як відзнаку приналежності до організації. Окрім того, трилиста лілея — це відзнака скаутів у всьому світі, що у різних країнах по-різному поєднана із іншими символами.
До слова, Роберт Лісовський також є автором емблеми ОУН — щита синього кольору із стилізованим золотим тризубом з мечем.
Логотип для Lufthansa
Художник працював і з європейськими структурами, зокрема – державними. Наприклад, у Варшаві займався проєктуванням монет. За словами доньки графіка Зої Лісовської, її батько також доклався до створення логотипу однієї з найпотужніших європейських авіакомпаній – Lufthansa.
Первинне лого – журавель у колі – з'явилось у 1918 році. Його розробив німецький дизайнер Отто Фірле для транспортної авіакомпанії Deutschen Аero Lloyd. У 1926 році DАL об'єдналася зі ще одним німецьким авіаконцерном, унаслідок чого утворилася відома нині Deutsche Lufthansa.
Логотипи Deutsche Lufthansa / Колаж 24 каналу
Тоді ж з'явився й оновлений логотип – журавель у польоті постав у жовто-синіх кольорах. Нова емблема начебто і є роботою Лісовського, який на той час навчався в Берлінській академії мистецтв. Але документальних підтверджень авторства українця немає.
Зверніть увагу Українець, який полегшив роботу фотографів в усьому світі
Керівництво Lufthansa не заперечує, що Роберт міг бути залучений до процесу редизайну, однак офіційним автором лого все ж вважають німця Фірле. Біографи припускають, що інформація про авторство Лісовського могла "загубитися" за часів Третього рейху.