Повітряні Сили більше не звітують про кількість ракет: політолог пояснив, чим зумовлене рішення
Повітряні Сили вирішили не оприлюднювати дані про кількість російських ракет, які атакують Україну, та результати роботи ППО. Таке рішення може мати як переваги, так і недоліки, адже водночас зменшує простір для ворожих маніпуляцій, але може створювати у людей відчуття, що влада щось приховує.
Політолог Петро Олещук розповів 24 Каналу, що нинішня ситуація може бути пов'язана не лише з нестачею ракет-перехоплювачів для Patriot, а й із використанням Україною нових засобів, які впливають на траєкторію російських ракет.
Чому Повітряні Сили перестали оприлюднювати статистику
Петро Олещук зазначив, що наразі немає однозначної інформації про те, чому саме було ухвалено рішення приховати дані щодо кількості запущених та збитих російських ракет. Водночас є версія, що це може бути пов'язане із застосуванням Україною нових засобів, які здатні певним чином впливати на курс ворожих ракет.
Проте, навіть без офіційної статистики, українці все одно дізнаватимуться про наслідки російських ударів. Про влучання повідомляють місцева влада та інші відповідні структури, а наслідки атак – пожежі, руйнування та пошкодження неможливо повністю приховати.
Політолог про проблеми в обороні України: відео
Водночас Олещук звернув увагу на зміну підходу української влади. Раніше статистику щодо роботи ППО регулярно оприлюднювали, зокрема наголошуючи на високій ефективності українського повітряного щита.
Це було частиною інформаційної політики нашого керівництва – підкреслювати ефективність ППО, що повітряний щит існує, він доволі ефективний, можливо, найефективніший у світі. Зараз, коли виникла проблема з ракетами-перехоплювачами, ця риторика випарувалася, зникла,
– пояснив він.
На що впливає інформація про ППО
На думку політолога, приховування статистики може частково захищати Україну від маніпуляцій, однак водночас створює інші ризики. Відсутність офіційних цифр може стати приводом для російської пропаганди вигадувати власні версії щодо результатів роботи української ППО.
Однак у будь-якій війні держава має зважати на інформаційну безпеку. Йдеться не про політичну цензуру, а про обмеження поширення даних, які можуть стосуватися спроможностей Збройних Сил, кількості військових або наявності певного озброєння.
Я не пам'ятаю, щоб хтось у світі вигравав війну без цензури, без суттєвих інформаційних обмежень. Цензуру я маю на увазі не політичну, а саме у військовому плані,
– зазначив Олещук.
За його словами, Україна тривалий час намагалася робити ставку не на обмеження інформації, а на формування власного інформаційного продукту. Проте на довгій дистанції такий підхід має проблеми, оскільки накопичені слабкі місця стають відомими та можуть активно використовуватися російською пропагандою.
Тому рішення щодо оприлюднення чи приховування військової статистики завжди матиме як плюси, так і мінуси. Важливо, щоб Україна враховувала насамперед наслідки поширення такої інформації для ведення війни.