Турецькі гармати уже збивають російські дрони над Україною

24 Канал має ексклюзивне право на переклад і публікацію матеріалів Девіда Акса з порталу Euromaidan Press (EP). Оригінальна публікація вийшла на сайті EP та публікується з дозволу правовласника.

Нова зброя проти російських дронів

Проблема для української ППО полягає в тому, що останні російські реактивні безпілотники ("Герань-4" і "Герань-5") дедалі частіше прориваються крізь оборону. Вони летять зі швидкістю близько 500 км/год, що майже втричі швидше за старішу "Герань-2" із поршневим двигуном. 

За словами Володимира Зеленського, у вересні Україна збила лише 55% реактивних дронів, тоді як, за розрахунками одного з аналітиків, повільних дронів було збито щонайменше 90%.

Саме цю прогалину можуть закрити Korkut. Наземні зенітні гармати, ймовірно, є найбільш економічно ефективною українською зброєю проти дронів, однак проти найшвидших безпілотників вони можуть працювати не так добре.

Korkut – не панацея

Дедалі більше російських безпілотників та ракет досягають цілей. Горить дедалі більше українських будинків. Дедалі більше електростанцій припиняють роботу. Криза вже настала. А взимку, коли температура впаде, вона стане ще серйознішою.

Кілька установок Korkut, які Україна отримала від турецької компанії Aselsan, є дуже доречним посиленням ППО, але вони не є чарівною зброєю проти російських дронів.

Батарея Korkut складається з командної машини та трьох гусеничних або колісних машин, озброєних спареними скорострільними 35-міліметровими автоматичними гарматами з радіолокаційним наведенням. 

Точна модифікація установок, які отримала Україна, не розголошується. Згадка Middle East Eye про 25-міліметрові боєприпаси може свідчити, що йдеться про меншу версію Korkut 100/25, створену переважно для боротьби з безпілотниками на передовій.

Чим ще збивають російські дрони?

Korkut поповнили значний парк самохідних зенітних установок на озброєнні України, серед яких найвідомішими є потенційно 90 або більше Gepard виробництва 1960-х років із двома 35-міліметровими гарматами з радіолокаційним наведенням.

Гусеничні Gepard старі, але ефективні. Вони, як і всі самохідні зенітні установки, можуть уражати дрони та інші цілі лише на відносно невеликій відстані – усього кілька кілометрів. Однак вони дешеві.

Зенітна установка може витратити кількасот доларів на боєприпаси, щоб збити "Герань" вартістю близько 50 тисяч доларів. Зенітна ракета може уразити "Герань" із набагато більшої відстані, але навіть найдешевші ракети коштують десятки тисяч доларів за одиницю – і їхні запаси обмежені.

Gepard та інші зенітні системи гарматного типу разом зі стратегічним радіоелектронним придушенням широкої зони дії були двома ключовими елементами тимчасового успіху України у боротьбі з російськими "Геранями" ще наприкінці минулого року. Тоді росіяни здебільшого запускали "Герані" з гвинтовими двигунами, а українці збивали більшість із них.

Показники перехоплення падають

Знищення повільних "Гераней" не вирішило іншої проблеми української ППО – як збивати надзвукові балістичні ракети. Водночас воно дозволило мінімізувати втрати серед українців і зменшити загальний масштаб пошкоджень інфраструктури.

Лише найкращі, найдорожчі та найрідкісніші українські системи ППО, такі як Patriot і SAMP/T, здатні уражати балістичні ракети. У міру того, як боєприпаси для цих комплексів закінчуються, дедалі більше російських балістичних ракет прориваються крізь оборону.

Але тепер дедалі більше "Гераней" також проходять крізь українську ППО.

26 вересня президент Володимир Зеленський заявив, що за місяць Росія запустила по Україні понад 2730 реактивних "Гераней", а українська ППО збила 55% із них.

Аналітик і картограф Клеман Молен зіставив ці дані з показниками Повітряних сил. Із 5437 дронів, запущених у період із 1 до 26 вересня, 2707 становили повільні "Герань-2" та дрони-приманки "Гербера". Щонайменше 90% із них було збито. За його підрахунками, загальний показник перехоплення впав приблизно до 70%, тоді як на початку цього року становив 86–90%.

Щоб покращити ситуацію, українські військові намагаються отримати більше недорогих зенітних ракет, а також швидших дронів-перехоплювачів. Однак вони змушені діяти в умовах дефіциту часу та на тлі дедалі більшої кількості реактивних ударних безпілотників.

"Захист від балістичних ракет є серйозною проблемою, але зростання виробництва реактивних одноразових ударних дронів/дешевих крилатих ракет ("Герань-4", "Герань-5", "Бандероль" і "Філін") також стане дедалі більшою проблемою цієї осені та взимку", – попереджає Роб Лі, аналітик Foreign Policy Research Institute у Філадельфії.

За словами Лі, зимова погода знижує ефективність дронів-перехоплювачів та гелікоптерів, а Україні знадобиться більше швидкісних перехоплювачів для боротьби з реактивними дронами.

"Ймовірно, показник перехоплення БпЛА знижуватиметься", – зазначив він.

Однак це не означає, що Korkut не допомагають запобігти падінню загального показника перехоплення російських дронів. Представники української влади позитивно оцінюють роботу турецьких гармат.

"Korkut загалом досить успішно протидіє російським атакам. Звичайно, були й певні проблеми, але нічого такого, що не можна було б подолати за допомогою невеликих налаштувань", – заявив український посадовець у коментарі Middle East Eye.

За даними Middle East Eye, Україна розглядає можливість придбання додаткових установок Korkut.