Українка, що першою створила мову програмування

В те що уродженка містечка Чигирин одного дня працюватиме у лабораторії з першими комп'ютерами, важко було повірити. Вона донька ворога народу. Її батько, вчитель історії, мав необережність провести дітям екскурсію місцями козацької бойової слави. Так званому українському буржуазному націоналісту випишуть 10 років позбавлення волі. А доньку, першокурсницю фізико-математичного факультету Київського університету, виженуть вже наступного дня.

Прийняти на навчання неблагонадійну ученицю ризикнуть лише в Узбецькому університеті. На рідну землю повернеться тільки після Другої світової. В той час у Львові відкривають філію Інституту математики і Катерина потрапляє у відділу теорії ймовірностей. А тим часом у Феофанії, передмісті Києва, у приміщенні старого монастиря 30 науковців розробляють перший на всій континентальній Європі комп'ютер. Подібні машини на той час були тільки у Великобританії та США.

Назва цього творіння МЕСМ – мала електронна обчислювальна машина. Втім "мала" – це жартівливе слово, бо займав цей комп'ютер 60 квадратних метрів.

Вздовж стін простягались фанерні макети, в які вмонтували 6000 радіоламп, конденсатори та резистори. Машина ніколи не працювала вдень. Найменший стрибок напруги переривав довгі обрахунки, та й тягнула МЕСМ стільки енергії, що ці стрибки були неминучі. Пам’ять машини дуже мала — якихось сотні байт.

Батька першого ЕОМ Сергія Лєбєдєва переводять у Москву для нових розробок, а комп'ютерного первістка передають науковцям з Інституту математики, до якого переводять Катерину Ющенко. Тут і зійшлись їхні шляхи. Спочатку для комп'ютера створювали найпростіші програмки.

Та Ющенко розуміла, що можливості ЕОМ значно розширяться якщо використовувати універсальну мову програмування більш високого рівня. Так поступово з'явилась адресна мова. Винахід Ющенко допоміг писати програми, що не залежали від місця в пам’яті комп’ютера і розташування масивів даних.

Те, що колись в Союзі називалось лженаукою, тепер допомагало вирішувати численні проблеми. Завдяки адресній мові програмування комп'ютери почали вести розрахунки траєкторій польоту балістичних ракет, ядерної зброї, обчислювали параметри боєголовок.

Сучасне програмування, бази даних та засоби штучного інтелекту — усі ці сфери й досі користуються засоба, які більше ніж півстоліття тому вперше реалізувала українка.