Мова нейтрального запиту: Остап Українець сказав, як за 4 роки змінився статус української
Попри те, що в побуті чимало українців і далі користуються російською, статус української мови в публічному просторі за останні роки суттєво змінився. Те, що ще десять років тому часто доводилося окремо відстоювати, нині дедалі більше сприймається як звична норма у сфері обслуговування, культурі та повсякденній комунікації.
Письменник і перекладач Остап Українець в ефірі 24 Каналу пояснив, чому важливішою за повний перехід усіх людей на українську є її роль у ситуаціях, де потрібна спільна мова комунікації. Показовою зміною він назвав і те, що іноземці, які працюють в Україні, дедалі частіше вважають за необхідне хоча б на базовому рівні знати українську.
Як змінився статус української?
Ще у 2012 році сам факт мовної дискримінації часто доводилося буквально доводити. Домогтися, щоб поліція прийняла й зареєструвала відповідну заяву, було вкрай складно, а людей, які наполягали на своїх мовних правах, нерідко сприймали як тих, хто перебільшує проблему. За останні роки ця ситуація суттєво змінилася.
Тоді добитися самого визнання існування проблеми було на межі з неможливим. Зараз ми живемо в надзвичайно іншій реальності,
– сказав Українець.
Цю зміну добре видно і в культурному просторі. Українські видавці формально можуть друкувати книжки російською, якщо паралельно виходить українська версія. Російськомовні пісні також не заборонені законом і за певних умов можуть звучати на радіо чи публічно. Однак сам ринок і суспільний запит дедалі менше потребують такого контенту.
Не маючи нормативного примусу, не маючи силового інструменту, люди поводяться так, ніби цей інструмент є. Це зміна статусів, і зміна дуже серйозна,
– наголосив письменник.
При цьому від людей, які десятиліттями жили в іншому мовному середовищі, не варто очікувати миттєвої зміни побутових звичок. Значно важливіше, щоб у ситуаціях, де комунікація має відбуватися українською, люди були здатні нею говорити й розуміли, що саме вона є природною мовою такого спілкування.
Українська стала мовою нейтрального запиту
Для зміни мовної ситуації не обов'язково, щоб кожна людина повністю перейшла на українську в побуті. Значно важливіше, щоб у публічних ситуаціях люди розуміли, коли комунікація має відбуватися державною мовою, і могли нею скористатися без додаткового пояснення чи вимоги.
Нам має бути абсолютно байдуже, якою мовою люди говорять вдома. Важливо, щоб у кожній ситуації, яка вимагає комунікації українською, людина була здатна нею прокомунікувати і знала, що ця ситуація цього від неї вимагає,
– пояснив Українець.
Показовою для нього стала сфера обслуговування. Після ухвалення мовного законодавства він практично не стикався з випадками, коли до нього превентивно зверталися російською. Такий зсув він вважає важливішим за картинку, де всі довкола раптом одномоментно переходять на українську.
Українська стала мовою нейтрального запиту. Якби ви запитали мене про це у 2012 чи 2014 році, я сказав би, що, може, такого рівня ми досягнемо до кінця мого життя,
– сказав письменник.
Ще один помітний маркер зміни статусу мови – поведінка іноземців, які приїжджають працювати в Україну. За останні роки для багатьох із них стало нормою мати хоча б базовий рівень української, вміти читати нею та використовувати її в роботі й повсякденному спілкуванні.
Остап Українець пояснив, як змінився статус української мови: дивіться відео