Занадто це дорого - пояснюють свій наказ у Міносвіти.
Сергій Бондаренко (начальник відділу педагогічної освіти Департаменту вищої освіти): "Порахували фінансисти і до нас звертаються керівники вищих навчальних закладів - це може тягти за собою значні фінансові витрати. Скажімо, як мінімум три члени державної екзаменаційної комісії і якщо середній навчальний заклад порахувати, то виходить десь 200-300 тисяч гривень на рік."
Іспит слід розглядати в контексті загальної українізації освіти, - кажуть експерти. І висновок про доцільність скасування державного екзамену можна буде зробити лише згодом.
Василь Кремінь (екс-міністр освіти й науки України): "Аналіз після прийняття такого іспиту, аналіз ситуації, в тому числі і опитування студентів може показати, наскільки ефективно, чи не ефективно був здійснений цей крок."
Володимир Полохало (народний депутат, БЮТ): "Це незаконне і нелегітимне рішення Міністерства освіти й науки. Тому що основні засади у сфері освіти, згідно з чинним законодавством, Конституцією і законом про освіту формує Верховна Рада України, парламент. І не може примха, чи світоглядні погляди того, чи іншого чиновника робити кардинальні зміни в змісті, якості і мовній політиці стосовно освіти."
Вадим Скуратівський (доктор мистецтвознавства, професор): "Це може закінчитися громадянською усобицею. Балканські страшні події, власне. Перша світова війна почалися з того, що якийсь там гімназистик, ледь великого розуму стріляв у віденського сановника, ну, а тепер ми маємо доктора якихось там наук, який стріляє в українську мову - я не ризикую сказати, чим це може скінчитися."
Експерти нагадують і про те, що тестування цього року не обов`язково складати державною мовою. На їхню думку, такі кроки свідчать про те, що адміністративна боротьба з українською мовою відновилася.