Вітчизняному МВС довелося викласти сто тисяч гривень, аби двох засуджених довезли через півсвіту шестеро правоохоронців і співробітників Інтерполу.
В аеропорту на засуджених чекали родичі. Втім, побачитися, згідно із процедурою їм не вдалося. Для своїх чоловіків жінки принесли теплі речі. Вони майже 3,5 роки не бачили своїх годувальників.
“Ну важко, звичайно. Але ми також працювали, ми звикли. Я вже років 25 замужем за моряком і я не завжди розраховувала на нього, я на свої сили також розраховую. Але м чим можемо, тим допомагаємо”, - каже дружина засудженого капітана судна Тетяна Устименко.
Щомісяця жінки висилали чоловікам 4 тисячі доларів на проживання і харчування. Адже особливість венесуельських в'язниць у тому, що там не годують ув'язнених. А ще там часто стріляють.
“Самі ув’язнені мають зброю, мають зброю різну, гранити, автомати Калашникова, пістолети. Вони це вважають якби для того, щоби оберігати свого боса, пахана. Ну і частина засуджених людей, які там знаходяться. Але насправді вони воюють між собою, в нам там сутички постійні, вони вбивають одне одного. Останній випадок був буквально три тижні назад, 23 людини загинуло”, - каже засуджений капітан судна Володимир Устименко.
Після цієї перестрілки вітчизняні дипломати власне активізували переговори. Підтримувати українців мало не всім світом. Були чутки, що Президент Білорусі Олександр Лукашенко наказав своєму послу в Каракасі допомогти ув'язненим українцям, як громадянам Білорусі, оскільки Україна не має у Венесуелі офіційного представництва.
”Була домовленість безперечно про дипломатичну підтримку посольства Білорусі у Венесуелі і посол Гуріновіч особисто опікувався українським моряками. Я за це йому складаю просто щиру подяку, адже там було стільки, я би сказала, нестандартних ситуацій про, які можна сказати просто, що загроза була прямі і здоров’ю і життю українців, тому тут безперечно дипломатична місія білоруська відпрацювала, навіть, не на 100 відсотків, а навіть більше”, - каже омбудсмен України Ніна Карпачова.
Сидітимуть моряки у столичному Лук'янівському СІЗО. Там їх лікуватимуть, і спеціально доглядатимуть, але родичі та й самі засуджені переконані - вони там не надовго.
”Якщо б ви хоча б читали морський кодекс, то там чітко написано, що капітан не несе відповідальності за те що знаходиться нижче ватер-лінії. Наркотики були підкинуті на глибині 8 метрів нижче ватер-лінії. Ніякого обладнання спеціального не було, тому я вважаю, що це повний абсурд, і люди, які хоч трошки знайомі з морською справою це розуміють”, - каже донька засудженого капітана судна Наталя Устименко.
“Ні, я не збираюся сидіти. Я буду боротися. Я писав статті в Венесуелі, коли була можливість, я писав в місцеву пресу, де звертався до президента Венесуели з проханням розглянути наше питання і відпустити нас, тому що ми невинні”, - каже засуджений моряк Юрій Датченко.
Тепер вітчизняний суд має адаптувати рішення венесуельської феміди до європейського законодавства. Зауважимо, за подібний злочин в Україні дають від 8 до 12 років, тоді як у Венесуелі максимальний термін - 9 років.
Нагадаємо, в серпні цього року суд Венесуели посадив за ґрати на 9 років двох одеських моряків за транспортування 125 кілограмів наркотиків.