Українські санкції проти Росії: інструмент впливу чи постріл без заряду

Водночас через обмеження Європи і США за чотири роки, згідно з інформацією агенції Блумберг, економіка Росії недоотримала 6% приросту. Українські санкції виявилися не такими ефективними.

Читайте також: Чи відповість Росія за захоплення українських кораблів: у ЄС зробили важливу заяву

Торговельні центри, мобільні оператори, банки і навіть постачальники газу з російським "корінням" мали б заборонити в Україні. Адже багато підприємств мають власників або капітал бізнесменів, які дружать з Путіним, фінансують бойовиків ОРДЛО або працюють в окупованому Криму за російськими законами. А отже – роблять усе, що забороняє український закон про санкції.

Санкції треба розуміти як інструмент для впливу на іншу країну, тобто РФ, щоб та змінила свій політичний курс, припинила війну– пояснив експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Олександр Хара.

Обмеження проти Росії Україна запроваджує з початку війни у 2014. Тоді цю зброю сучасної "війни без крові" почали використовувати спочатку проти окремих людей. Це колишні посадовці часів Януковича, ватажки самопроголошених ДНР і ЛНР. За рік Рада нацбезпеки уклала список вже економічних обмежень. У першу чергу заборонили економічні зв'язки з компаніями оборонного сектору.

У 2017 обмежили доступ до російських соцмереж "ВКонтакте" і "Одноклассники", сервісів "Mail.ru", "Яндекс", заборонили пропагандистські канали. Однак великі бізнеси у сфері енергетики і фінансів під заборону так і не потрапили.

Фактично два найбільших мобільних оператора в Україні належать російським компаніям. Коли захоплювали Крим і почалася війна на Донбасі – використовувалося обладнання і мережі цих компаній проти держави Україна– наголосив Олександр Хара.

Бізнеси Фірташа, друга Путіна Аркадія Роттенберга – лишилися поза обмеженнями. "Оці старі зв'язки часів СРСР, потім Кучми, які підтримувалися під час "прихватизації" стратегічних об'єктів, особливо металургійних та енергетичних, продовжують існувати", – розповіла голова комітету у закордонних справах Верховної Ради Ганна Гопко.

А виявляти їх мали в на рівні контрольних інституцій, яких в Україні поки не створили. Адже укладенням списку займається РНБО, яка не опікується економікою і не знає про всі російські активи в Україні.

Читайте також: Євродепутат закликає заборонити "Північний потік-2" після подій на Азові

Крім того, українські санкції вводять, виходячи з ризиків для власної економіки. Тобто, якщо компанія з російським капіталом працює в Україні, законів не порушила, створює робочі місця і платить податки в Україні – підстав вводити санкції проти неї немає. Українські санкції не зможуть вдарити по російській економіці, адже обмеження діють, якщо їх вводить країна, від якої залежать, а не навпаки.

Ми не є осередком технологій високого рівня, не є осередком величезних фінансових потоків, у яких зацікавлена економіка Росії, тому вплинути на ті процеси ми не можемо. Можемо тільки приєднуватися– розповів директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзін.

Міжнародні санкції Україна підтримує і запроваджує їх разом із США та Європою, щоправда – часто із запізненням. А от покарання міжнародних партнерів б'ють по Росії серйозно. Санкції за співпрацю з Іраном, сирійським режимом Башара Асада, хімічну атаку в Солсбері стали кісткою в горлі щонайменше для нафтогазової промисловості, платіжних операцій, та й усієї російської економіки.

Нагадаємо, 27 вересня 2018 року Україна ввела санкції проти російських компаній, які співпрацювали з проросійськими бойовиками. У 2018 році низка російських юридичних і фізичних осіб уклали "зовнішньоекономічні угоди" з транспортними підприємствами, що перебувають на тимчасово окупованій території Донбасу. Кремль заявив, що відповість "за принципом взаємності"

Що таке "санкції України щодо Росії"? Це обмежувальні заходи стосовно громадян і юридичних осіб, які є реакцією на анексію Криму Росією і агресію Росії на Донбасі. Санкції впроваджуються у координації з партнерами з Європейського Союзу, Сполучених Штатів Америки та інших країн, починаючи з березня 2014 року. Надалі щороку Україна посилювала санкції та вводила нові.