За Бучу й Ізюм: військовий зізнався, що на передовій відчувається бажання помсти

19 вересня 2022, 15:34
Читать новость на русском

Українські військові впевнено боронять рідну країну на фронті. Мотивація у них проста – відвоювати свої землі та повернутися додому.

Побратими буквально повернулися додому

Про це 24 каналу розказав боєць спецпідрозділу "Кракен", учасник операції зі звільнення Куп’янська Данило Положухно. Він зауважив, що в його підрозділі були військові з Куп'янська та Балаклії, які під час наступу на Харківщині фактично відвойовували та звільняли власні домівки. 

Зверніть увагу Тікали і все позабували: на Харківщині виявили велетенський арсенал окупантів

"Мені важко описати їхні відчуття, коли ми стояли на площі Балаклії біля центральної адміністративної будівлі. Зі мною стояв мій побратим, він повернувся до себе додому", – поділився військовий.  

Він зауважив, що ще багато бійців, які родом з тимчасово окупованих зараз територій, досі не повернутися додому, не звільнили свою малу батьківщину, але обов'язково це зроблять. 

Ми знищимо окупантів, і обов'язково їх витіснимо. Нам достатньо мотивації,
– переконаний Данило.  

Є бажання помсти

Боєць зізнався, що військові на фронті прагнуть не лише звільнити Україну, а й певною мірою помститися окупантам за їхні злодіяння, скоєні на Київщині, у Маруполі, за вбиство побратимів в Оленівці та за все інше. 

"Тому мотивації достатньо. Це в них немає мотивації, бо вони взагалі не розуміють своїх цілей. Вони просто орда, яка створює хаос", – підсумував військовий. 

Боєць спецпідрозділу "Кракен" пояснив, що мотивує українських захисників: дивіться відео

Російські військові деморалізовані

Окупанти, на відміну від наших захисників, і справді не мають жодної мотивації воювати в Україні, їх вже не тішать навіть гроші. Це вчергове стало зрозуміло з десятків рапортів російських військових, які знайшли в Ізюмі. Загарбники просили про відставку, пояснюючи це різними причинами.

Цікаво, що датовані рапорти червнем та липнем, тобто росіяни хотіли покинути поле бою ще задовго до початку контрнаступу на Харківщині.