У деяких регіонах України покійнику клали в труну монети або кидали їх у могилу. Такий звичай, зокрема, зафіксований на Волині, Запоріжжі, Закарпатті та в інших місцевостях. На Волині дослідники записали пояснення, що гроші потрібні були душі, аби "викупитися" на тому світі або пройти певний шлях після смерті.
Одне з найпоширеніших пояснень пов'язувало монети саме з дорогою. Вважалося, що померлому вони можуть знадобитися для переправи на той світ. Етнограф Володимир Шухевич описував звичай з Гуцульщини, коли після опускання труни в яму родичі кидали туди гроші. Їх призначення пояснювали просто: щоб небіжчик мав за що "перевезтися" на той світ, "за море".
Гроші разом із речами покійного могли сприйматися як своєрідне забезпечення його переходу в інший світ. Саме тому в поховальний обряд потрапляли не випадкові предмети, а те, що мало символічно допомогти людині після смерті.
Навіщо небіжчику у труну клали монети / Magnific
Що ще клали покійному
Гроші були далеко не єдиною річчю, яку могли покласти в труну. Етнографічні записи згадують одяг і взуття, хустку, хліб, сіль, рушник, особисті речі, а подекуди навіть люльку з тютюном чи інші предмети, якими людина користувалася за життя. На Запоріжжі, наприклад, у польових записах дослідники зафіксували монети, носову хустинку та особисті речі покійного.
Тож гроші в труні були не просто дивною традицією. У народних уявленнях вони ставали частиною символічного "спорядження" людини в дорогу, яка починалася після смерті.
У наших предків було чимало забобонів, прикмет та обрядів, які супроводжували їх усе життя. У давнину вони навіть могли перебачити долю ще дуже маленької дитини.