Українці звеличують УПА, але вона робила зло, – депутат Сейму Польщі

Про це він розповів у інтерв’ю DW.

У нас є і інші дні пам'яті жертв інших подій, а це була одна з найбільших, яка мала риси етнічних чисток з боку бійців українського підпілля. Геноцид – це термін, який використовується польською прокуратурою, що проводить розслідування цих злочинів. Він відповідає критеріям Конвенції ООН щодо геноциду. Це була етнічна чистка, оскільки причиною убивств людей – жінок, дітей, осіб похилого віку та усіх інших – було звільнити певні території для української нації від польського населення. Саме тому цей термін був використаний,
– підкреслює політик.

Щоправда він особисто був проти використання цього слова в резолюції, тому і не проголосував за неї.

Я підтримував поправку, яка мала замінити "геноцид" на "різанину", що є загальноприйнятим терміном для позначення цих подій. "Геноцид" використовують якихось років десять, з того часу, як було засновано Інститут національної пам'яті у 1998 році. Отже, я, як і деякі інші, були проти цього терміну, але ми були у меншості,
– сказав Свенцицький.

Також депутат Сейму зазначає, що резолюцією Сейму вина покладається на тих націоналістів, які робили ці речі. Водночас вона містить і підтримку Україні, її незалежності, її боротьбі проти зовнішньої агресії.

У документі йдеться і про пам'ять усіх тих українців, які постраждали від польських акцій помсти, які здійснювалися під час війни, хоч і не у таких масштабах. Крім того, у ній вшановуються ті українці, які не брали участі у цих трагічних подіях, а, навпаки, підтримували і переховували поляків. Тож резолюція намагається зосередитися лише на тих, хто вчиняв ці жахливі злочини, а з іншого боку, наголошує, що були інші українці, які боролися за український суверенітет. Тому я вбачаю тут дух примирення,
– заявляє поляк.

Крім того, він боїться, що один крайній термін може розпалити радикальні сили на іншому боці. Однак, у той же час стверджує, що українці з поляками мають виробити дружні відносини, співпрацювати та досягнути примирення.

Розповідає Марчін Свенцицький і про інший бік прославляння УПА

Це цілком зрозуміло, що українці вшановують УПА за їхню боротьбу проти нацистів і проти радянської Росії. У той же час, частина сил цієї ж армії має і погане на своїх руках. І це не має забуватися, а також повинно мати вплив на те, яких лідерів звеличують, а яким не треба ставити пам'ятники. Я сподіваюся, що українська сторона почне розрізняти між різними аспектами української армії,
– підсумував член польського парламенту.

Читайте також: Експерт розповів, чому польський сейм визнав Волинську трагедію геноцидом

Нагадаємо, 22 липня польський Сейм ухвалив резолюцію, якою встановив 11 липня Національним днем пам'яті жертв геноциду, що його вчинили українські націоналісти проти громадян Другої Речі Посполитої в період Другої світової війни.