Україна вийшла на новий рубіж, далі – великі зміни

Який інформаційний шум роздувають довкола ситуації на фронті

Щоб не впасти у ступор від несподіванок, зверніть увагу на певні тенденції.

Читайте також Путін намагається приховати свою слабкість, але показує щурячий відчай

1. "Захід" пішов у відпустку. Традиційно, до початку вересня публічна реакція буде повільнішою і більш млявою, навіть ніж зазвичай. В Україні ж навпаки – шалений сплеск політичної активності. На фронті зараз йде важка та досить успішна робота. Просто багато хто звик чи не туди дивиться.

Бунт вагнерівців, хитання у командуванні росармії, арешт Гіркіна та подібних до нього – це наслідок успіхів Сил оборони України на полі бою. "Бавовни" в Криму ми вже практично не помічаємо. Та що там "бавовни" – підрив Керченського мосту жив у ефірі півтора дня, потім зник під натиском серіалів та інших овочерізок.

У ситуації, коли військові події програють політичним, головне в найближчі півтора місяця – не загризти один одного.

2. Через невдачі на полі бою Росія максимально задіяла асиметричні важелі. Наше інформаційне поле забите фейками. Йде нагнітання за всіма можливими напрямами, щоб розхитати. Зростання терористичних атак на всі міста, окрім Києва, буде інструментом дестабілізації. Зараз знадобиться вся холоднокровність, яка є.

3. Багато інсинуацій щодо темпів контрнаступу. Послухайте на цю тему тих іноземців, яких є сенс слухати. Головний військовий США Марк Міллі, головний військовий Великої Британії Тоні Радакін і головний військовий НАТО Роб Бауер були напрочуд одностайні: українська армія успішно вирішує найскладніше завдання.

Троє головних західних військових, які мають необхідну повноту інформації, високо оцінили результати українських військ. Вони розуміють, за яких умов доводиться діяти. Решта – білий гомін.

Коментарі західних анонімів, політиків і різного роду черевомовців на тему "швидше/повільніше", "очікували більшого" не стосуються війни, а націлені на створення певних суспільних настроїв. Не треба піддаватися цьому.

Важливо День Героїв в Україні: за крок до затвердження

Потрібно радіти, що наше командування адаптує тактику, залежно від ситуації. Була б біда, якби після усвідомлення масштабу мінних полів продовжили б по них пробиратися, попри втрати. Коригування плану – не трагедія. Наочні результати будуть.

Терпіння. Наприклад, зверніть увагу, що наші війська системно вибивають РСЗВ та засоби ППО ворога. Вже перевищено показники червня, які були рекордними за весь час. Ворог був змушений змінити тактику використання гелікоптерів через великі втрати. Зараз у справу підуть нові боєприпаси і росіянам стане ще сумніше.

Російські щупальця потрібно відсікати

4. Осінь. Переговори – шмереговори. Лавина повідомлень у західній пресі на тему "як в Україні все погано" доводить лише одне – ми погано піддаємося тиску. Бо попри явне перегинання з вкидами, спровокувати військово-політичне керівництво України на істеричні дії на фронті не вдалося. Розхитати нас не виходить. Поки що. Не треба допомагати.

Левову частку вкидів на тему неуспіхів, майбутніх переговорів, "заморозки" тощо об'єднує одна наочна ознака: вони свідомо виключають найкращі варіанти для України. Усі ці вигадки формують колію, "коридор сценаріїв", до якого нас намагаються загнати. Принагідно переконуючи, що Україні треба задовольнятися малим. Тобто це абсолютно штучна конструкція.

Не варто забувати, що "осінь" – поняття розтяжне. У березні 2024 року у Росії вибори. Багатьох на Заході цікавить спокій та передбачуваність у Росії, що наочно виявилося в історії з Пригожиним.

Тому треба чітко триматися за реальні речі: пакети військової допомоги, санкції, можливості розвитку нашого ОПК. Виявляти та відсікати російські щупальця, а не йти на поводу у тих, хто виманює на марний шлях дискусій з інформаційними бульбашками. Конкретика – ось що важливо.

Зауважте "У росіян щодня нова зброя на фронті": чому це твердження неправдиве

5. Як я вже кілька разів згадував, крім нагальних потреб фронту, зараз у пріоритет виходять довгострокові процеси в межах оборонного планування та взаємодії з партнерами. Після того, як політично закрито трек зі зброєю (з платформ ми вже отримали все, що реалістично на цьому етапі, літаки будуть трійкою) і зроблено кілька реальних кроків зі зближення з НАТО, відкривається новий фронт робіт – конструювання довгострокових програм.

Решту процесів треба підтримувати, а тут якраз треба багато чого робити з нуля, запускати. Темп та успіхи на цьому напрямі будуть новим орієнтиром для оцінювання.

Отож. Політично та організаційно ми вийшли на певний рубіж. Закріпились. Далі неминучі зміни під нові завдання. Кінець літа – найкращий час для реорганізації та нового фокусу.

Рухаємося безупинно.