Чи вбивали дітей найкращі воїни людства: уся правда про спартанців

Поняття "спартанські умови" виникло не на порожньому місці, утім хворих дітей ніхто зі скелі не скидав, здебільшого. Сучасники дійсно називали спартанців найкращими воїнами світу. Про них – у програмі "Боги війни" на 24 каналі.

Цікаво Перші професійні шпигуни: де жили та чим займались легендарні ніндзі

Хто такі спартанці

А тих, кого називають найкращими воїнами нині, часто усе ще порівнюють з тими таки спартанцями. Й це за понад 2 тисячі років після того, як Спарта остаточно зникла з карт.

Спартанці / Фото Getty Images

Де заснували Спарту

На території стародавньої Греції – було безліч невеликих міст-держав. Десь у 12 столітті до нашої ери, агресивні племена дорійців з півночі Еллади, яких вели за собою нібито нащадки Геракла, захопили півострів Пелопоннес.

Частина з них осіла в найпівденнішому куточку материкової Еллади, регіоні який охрестили Лаконією або Лаконікою, де й засновали Спарту. Слово лаконічний, до речі, це якраз звідти.

Де заснували спарту / Скриншот з відео

Спартанці, як ви розумієте, говорили мало – більше розмахували гострими предметами. Хоча й не завжди. Спочатку вони осіли й наче навіть пробували майструвати який не який посуд, аж поки не захотіли їсти. Лаконія виявилася не надто родючою місциною і спартанці взялися за те, що як виявилося вдається їм найкраще.

Перші завоювання

Вони завоювали сусідню область Мессенію, а її мешканців – таких же дорійців, перетворили в ілотів – щось середнє між рабами та кріпаками. Саме ця подія у підсумку визначить розвиток Спарти й перетворить стиль життя її мешканців у філософію, що жива й донині.

Річ у тому, що завойованих ілотів було набагато більше ніж самих спартанців і останні жили в постійному очікуванні бунту. Відтак свою державу вони змушені були перетворити у, по суті, військовий табір, оточений зі всіх боків ворогами.

Дуже красномовно суть стосунків ілотів та гомеїв – так називали повноправних громадян – демонструє один спартанський звичай. Раз у рік гомеї оголошували ілотам війну своїм же беззбройним рабам.

Це мало 2 мети

► По-перше, зменшити ймовірність повстань. Найагресивніших ілотів просто отак методично вирізали.

► А інша – навчити ще не обстріляних у боях спартанців – убивати. Нині це звісно звучить жахливо. Для більшості греків це звучало жахливо і тоді. Та слід розуміти, що ми говоримо про абсолютно унікальне явище для світової історії. Робочу, багатовікову версію військової держави, де абсолютно уся структура підпорядковувалася одній меті – війні.

У 7 років, тобто приблизно в тому ж віці коли сучасні діти йдуть до школи, спартанські йшли до казарми. Там їх очікувано вчили військовій справі, різним спортивним дисциплінам і, наприклад, читанню та музиці.

У чому ходили спартанці

Ходили маленькі воїни винятково босими та в одному й тому самому одязі щодня взимку та влітку. Південь Греції звісно не те місце де часто побачиш сніг, та розгулювати босим і напівголим при +8 теж сумнівне задоволення.

Як спали та що їли спартанці

Щоб зігрітися уночі, діти часто спали на кропиві, яка обпікала шкіру. Меню юних спартанців теж не позаздриш – основа раціону юшка зі свинини, зварена у свинячій крові з оцтом.

Спартанська юшка / Фото "Вікіпедія"

Серед самих спартанців панував культ простоти й мінімум одягу та максимально невигадлива їжа.

Чи справді вбивали немовлят

Утім, таки не всі історії про цю унікальну державу правдиві, не бракує міфів. І мабуть, головний з них – про винищення немовлят, які народилися із якими-небудь відхиленнями.

Окрім культу простоти, у Спарті дійсно панував ще й культ сили й фізичної досконалості. Та й сама історія про скидання новонароджених з гори виникла не на порожньому місці. Її продюсер – філософ Плутарх, який на початку нашої ери розповсюдив цю не зовсім правдиву інформацію. Сучасні історики зі своїм древнім колегою не погоджуються.

Плутарх / Фото Tumbrl

Практика вбивства немовлят дійсно була поширеною, утім у всій Греції, а не лише в Спарті. Проте у таких випадках йшлося про дуже хворих дітей, яких у такий спосіб намагалися позбавити страждань. Археологи уже не раз дослідили місця де потенційно могли влаштовувати такі масові вбивства немовлят і доказів їм не знайшли. Погано фізично розвиненим дітям та й згодом вже дорослим, дійсно жилося у Спарті не просто і сподіватися бодай на повагу земляків було марне. Та їх усе ж не вбивали.

Отож хлопці, що виросли в описаних умовах, ділячи тарілку сумнівної їжі й сплячи на кропиві, згодом ставали в один стрій уже зі списами та щитами в руках.

Наскільки реалістичний фільм про Спарту

Нашумілий фільм 2007 року, що зібрав у прокаті майже пів мільярда доларів, на історичну вірогідність, як ви розумієте не претендує.

Утім він досить правдиво показав вигляд гоплітів – основного роду давньогрецьких військ. Забули чомусь хіба про панцир. Насправді, не складно зрозуміти чому в Голлівуді забули про штуку, яка могла закрити кубики пресу акторів. Та ця штука все ж була. Як і так званий лляний панцир, що одягався під металеву кірасу.

Фільм vs Реальність / Скриншнот

Решта ж у фільмі виглядає зовсім близько до реалій. Шолом – на місці, спис довжиною під 3 метри 0 основна зброя, короткий меч – для ближнього бою. І звісно велетенський щит гоплон. Усе це діло важило 20 – 30 кілограмів, тож за спартанцями його часто носили ілоти, а самі гопліти одягали лише перед боєм.

Спартанський шолом / Фото Getty Images

Воювали спартіати фалангою – по суті це тісно зімкнутий стрій. Військо розташовувалося у кілька таких шеренг. Здебільшого 8, утім траплялося і до 25. В довжину фаланга могла розтягуватися на цілий кілометр. При цьому безпосередню участь у бою брав лише перший ряд.

Ті, що були позаду виконували функцію резерву, одразу заміняючи мертвих або поранених товаришів. А ще тиснули фізично і морально на тих хто попереду, унеможливлюючи відступ.

Довідка. Стратегія була одна – задавати ворога, не або не пропустити його. Головна ставка у спартанській фаланзі – це унікальна фізична сила, стійкість і витривалість її членів.

Найкраще військо в світі?

Та щоб претендувати на звання найкращого війська в історії, потрібен ворог, перемога над яким дозволить тобі увійти до списку номінантів. І хоча спартанці тільки те й робили що воювали з сусідами, у легенду їх перетворили – перси.

Під персами ми маємо на увазі – імперію Ахеменідів із центром у сучасному Ірані. Здавалося, ніщо не зможе завадити цьому велетню поглинути і невеличку Грецію. Шансів на їх об'єднання в союз було небагато. Усе було проти греків. Усе, крім географії.

Частиною та головною ударною силою цього війська і були легендарні 300 спартанців, а керував усім Леонід. Загалом же греків при Фермопілах було за різними даними від 5 до 7 тисяч проти 200 тисяч воїнів армії перського царя Ксеркса.

Загалом за 3 дні битви перси втратили 20 тисяч воїнів, при тому що протистояли їм згадаємо менш як 10, а в останній день узагалі заледве тисяча. Цю битву греки програють, та війну із персами у підсумку виграють, не в останню чергу завдяки вірі у власну незламність, яку подарували їхні земляки при Фермопілах.

Увага Жінка на кораблі – до біди: чи вірили пірати у забобони

Жорсткість методів виховання, унікальна філософія, спрямована на фізичну досконалість та перетворення війни, а за нею і героїчної смерті на сенс життя – дійсно зробили спартанців головними претендентами на те, щоб називатися найкращим військом в історії людства.