Головна ціль усіх піратів – гроші, тобто будь-яка річ, яку можна обміняти на них, або щось корисне. Детальніше про піратів – у програмі "Боги війни" на 24 каналі.

Цікаво Голову вбитої людини несли господарю: чи дійсно самураї були воїнами честі

Стратегія піратів

Все виглядало просто, швиденько грабували якихось "туристів" чи "перевізників" і збували накрадене на найближчій суші. Така нехитра стратегія була і залишається основною в арсеналі більшості піратів. Як відомо, піратство зародилося у ті ж часи, що і мореплавство. У давні часи професії морський торговець і пірат – були одним і тим самим визначенням.

В античність грози глибоких вод не соромилися нападати ще й на прибережні поселення. Вони забирали харчі та брали в полон людей, яких потім продавали в рабство. Зрештою із розвитком цивілізації пірати все ж випливли за межі закону і загальноприйнятих норм – їх почали вважати злочинцями, а не лише морськими підприємцями. Однак від цього їхнє життя не погіршилося, охочих стати піратами не зменшилося. Небезпека і життя на хвилях вабили багатьох.

Чому ставали піратами

У морські розбійники йшли не лише затяті головорізи. Частина піратів у глибокі води втікала від примусової служби, безробіття або правосуддя. Цікаво, що багато парубків, яких силою тягнули служити у ті ж води, на флот – врешті вибирали кораблі-розбійники.

Навіть у завжди елітну круту британську морську армію хлопців йти змушували, а не запрошували, що викликало певний спротив. Водночас платили там менше, ніж могли запропонувати пірати. Вибір очевидний, якщо додати до цього свободу дій і так званий гнучкіший графік.


У морські розбійники йшли не лише затяті головорізи / Скриншот з відео

Міф про пошуки скарбів

Більшість фільмів та серіалів описують життя піратів так, ніби вони лише пливуть за вітром у пошуках золота. Насправді морські бандити ніколи не полювали конкретно на золото чи якісь таємничі легендарні скарби – це все міф, який піратам приписали письменники та режисери. Насправді ці хлопці хапали усе, що погано лежить чи всіх, хто не встиг втекти. Работоргівля здавна була однією з головних справ відповідного "бізнесу".


Морські бандити ніколи не полювали конкретно на золото / Скриншот з відео

Тому здебільшого пірати були не такими кровожерливими і безжальними, як їх зображають на великих екранах. Все прозаїчно: чим менше людей вони вбивали – тим більше змогли продати чи використовувати як власних рабів на кораблі. Що також було більш вигідним, ніж витрачати кулі чи бруднити зброю. Проте піратство є небезпечною справою, тому і зайвих люб'язностей від цих хлопців також чекати даремно.

Найчастіше пірати підпливали до якогось корабля, щось грізно кричали, здіймають страхітливі паруси і робили декілька попереджувальних вистрілів. в повітря. Зазвичай, цього вистачало, аби жертви перелякалися і віддали все, що попросять нападники.

Часто вдавалось відкупитися чвертю майна на судні, а от якщо пірати раптом натрапляли на когось озброєного – кивали п'ятами. Вступати у відкриті бої чи перестрілки вони не любили. Кращим рішенням для них було уникнути конфлікту і поплисти шукати якусь слабшу і лякливішу здобич.


У піратів були маленькі, але прудкі судна / Скриншот з відео

Кораблі у піратів завжди були одними з найшвидших, лише у фільмах морські грабіжники розсікали хвилями на величезних галеонах. В житті їм вистачало маленьких, але прудких суден.

На відповідних шхунах важко було когось протаранити, зате легко можна втекти з награбованим. Однак грізні вітрила пірати й справді любили, фірмовим "Веселим Роджером" не обмежувалися, там могли бути і піщані годинники, і шабля, і спис чи ще щось грізне.

Легенди про морських розбійників

В усі часи свого існування пірати чітко розуміли, що репутація грає їм на руку. Вони старанно підтримували реноме безжальних і смертоносних. Так званий шторм, зустріч з яким у глибоких водах була справжнім жахом для будь-якого моряка. Тому пірати не лише не розвіювали міфи про себе, а навпаки – старанно підігрівали інтерес до власних персон. Нерідко вони навіть вигадували дивовижні, майже містичні історії.

Про морських розбійників є стільки яскравих, але не дуже реалістичних легенд. Найвідоміша, мабуть, про Едварда Тіча на прізвисько "Чорна Борода". Цей легендарний британець був грозою Карибського моря у 18-у столітті. На початку своєї "кар'єри" він активно нападав на французів, з якими англійці тоді воювали.


Легендарний британець був грозою Карибського моря / Скриншот з відео

На батьківщині Тіча й досі вважають ледь не національним героєм, але у ті часи британське правління не оцінило старань Едварда й інших піратів – проти них почали активну боротьбу. Тіч не захотів здаватися в руки правосуддю, став "Чорною Бородою" і перетворився в одного з найвідоміших піратів усіх часів. Едвард та його банда на кораблі "Помста королеви Анни" розсікали хвилями лише декілька років, зате дуже успішно. Попутний вітер заніс команду аж до берегів США.

Едвард Тіч загинув як і личить піратові – у морському бою. Історики спростовують більшість міфів про "Чорну Бороду", зокрема про те, що він був божевільним та надзвичайно жорстоким. Найреальнішою є легенда про те, що капітан мав аж 14 дружин – церемонії одруження на кораблі "Помста королеви Анни" бували нерідко.

Загалом судна піратів були ніби окремою державою, адже саме там хлопцям доводилося перебувати частину року. Тому цілком логічно, що кожна бригада мала власну конституцію – Кодекс поведінки. Нерідко правила були дуже жорсткими, під заборону потрапляли:

  • азартні ігри,
  • алкоголь,
  • бійки,
  • тортури полонених.

Однак життя піратів не можна назвати демократичним. Якщо капітан аж надто нахабнів, то ніякого імпічменту не було, натомість команда викидала тирана за борт.

Медицина на кораблях

А от медицина на кораблях дієвою не була, ліки на суднах були на вагу золота. Нерідко пірати отримували викупи за полонених саме медикаментами. Тому роль лікаря часто виконував кок – повар.

► Найрозповсюдженішою операцією на суднах під грізними вітрилами була ампутація. Тому пірати без ноги, руки чи ока – це не лише стереотип, а й правда. Однак хлопці без кінцівок не могли бути повноцінними членами банди, тому їм видавали фінансову компенсацію і відправляли на заслужену пенсію. Інколи на пів ставки залишити могли хіба що пірата без руки, але крюків замість пальців моряки собі не приробляли, це художня вигадка режисерів.

► Водночас пов'язки на око – правда, частіше їх використовували, аби привчити орган зору до темряви, що ставало в нагоді у трюмах. Також пірати й справді носили сережки, прикраси були гарантією, що власника буде за що гідно похоронити у випадку раптової смерті.

► Папуги на кораблях з'явилися на початку 18-го століття. Проте не на плечах піратів, а в клітках на продаж. А от котів королі глибоких вод цінували, адже ці тварини знищували пацюків і їх вважали "фартовими".

Жінки на кораблях

У фразу "жінка на кораблі – то до біди" пірати не вірили. Навпаки, інколи панянки навіть ставали головними на судні. Найуспішнішою серед капітанок була китаянка Чженг Ші, яка працювала проституткою у борделі. Вона закохала у себе одного з головних піратів Азії Чженга І, він взяв її заміж і забрав на корабель.


У фразу "жінка на кораблі – то до біди" пірати не вірили / Скриншот з відео

За декілька років капітан помер, а його дружина взяла управління бізнесом у свої руки. Вона розробила жорсткий кодекс правил для підлеглих. Чженг Ші контролювала усе Південно-Китайське море, її флот складався із понад 1,5 тисячі кораблів.

Знаменитими стали Енн Боні та Мері Рід – дівчата з хороших заможних сімей відмовлялися бодай у чомусь поступатися чоловікам. Билися і пили на рівні з сильною статтю. Мері майже все своє життя прикидалася хлопцем, ніхто крім Енн її не розкусив. Також багато інших жінок у різні часи історії доводили, що піратство – професія обох статей, зокрема:

  • Марі-Анна Божа Воля,
  • Грейс О'Меллі,
  • Рейчел Волл,
  • Саідда Аль-Хурра.

Пірати ніколи не були найозброєнішими чи найпотужнішими у глибоких водах, вони брали швидкістю, хитрістю та відважністю. Навіть найкрутіші флоти часто не могли нічого вдіяти з безстрашними розбійниками.

Актуально Легендарні мечі та розкішні обладунки: що відомо про життя самураїв

У часи високотехнологічного озброєння піратські човни досі тероризують моря та океани. Найвідомішими, мабуть, є сомалійські розбійники, які захоплювали й українських моряків. Щоправда, за останні декілька років вони притихли, але гарячі небезпечні точки у водах досі залишаються. Хтозна-кого у відкритій воді капітани кораблів бояться більше – шторму чи піратів.