Про легендарних воїнів з унікальним кодексом честі, яскравими обладунками й довершеною зброєю знають у всіх куточках земної кулі. Детальніше про них – у програмі "Боги війни" на 24 каналі.

Читайте також Хрестові походи: хто і навіщо організовував криваві мандрівки світом

Понад тисячу років самураї стежили за порядком в Японії. Вони були головними "зірками" регіону. Особливої уваги заслуговує вправність самураїв у бою. Їхнє володіння зброєю й справді було довершеним.

Легендарний меч катана

Катана – ідеальна холодна зброя, просто витвір мистецтва. Усіх секретів виготовлення цього меча японські майстри не розкривають й досі. Втім, тепер вони підпускають до власних майстерень.


Воїн з катаною / Скриншот з відео

Такі мечі почали кувати у далекому XV столітті. Це продовжують робити й досі, не змінюючи традицій та правил такого таємничого процесу. Катану роблять не просто для сувенірів, щоб потішити туристів. Зокрема, ця зброя залишається актуальною для самозахисту.

Навіть у Другій світовій війні японські воїни мали з собою цей меч. Існують здогадки, що після перемоги у боях американці першочергово забирали собі цю естетичну зброю подоланого ворога.

Факти про катану

Про меч самураїв існує безліч цікавих історій. Втім, як і в багатьох інших аспектах культури японських воїнів, підтвердити ці вигадки складно. Однією з легенд є те, що катана – єдина зброя, у якої є власний дух.

До теми Голову вбитої людини несли господарю: чи дійсно самураї були воїнами честі

Водночас підтвердженим фактом про меч є відомості про його перевірку на якість. Не бракована катана мала розрізати 2 людські тулуби. Саме так певний час самураї й тестували свою зброю. Через деякий час випробування трохи змінили: замість людей рубали бамбук.


Самурай, який хоче розрубати бамбук / Скриншот з відео

Чому меч був важливим для самураїв

Катана стала вдосконаленим наступником іншого японського меча – таті. Вона відразу завоювала статус "королеви полів бою" та була улюбленою зброєю самураїв.

Читайте також Секрети успіху монголів: що допомогло Чингісхану захопити пів світу

Навіть попри доволі стрімкий прогрес вогнепальної зброї та стратегічну важливість луків, на полі бою продовжували активно використовувати мечі. Фундаментом майстерності більшості самураїв залишалося вміння фехтувати та битися з ворогом. Саме ближні бої вирішували долю затяжних протистоянь.

У чому секрет катани

Катана поєднує в собі міць та ювелірну точність. Вона є достатньо потужною, аби розрубати людину навпіл і при цьому дуже гострою, щоб самурай зміг навіть розрізати волосину.

Секрет міці катани полягає не в габаритах, адже це порівняно невеликий та легкий меч. Його загальна довжина, разом з руків'ям, становить приблизно 100 сантиметрів, а вага – 1 кілограм. Ще одним секретом зброї є її дивовижна еластичність. Це дозволяло їй витримувати навіть найжорсткіші зіткнення і не розлітатися на уламки.

Перевагою катани є також її універсальність. Цим мечем можна не лише рубати, але й різати й навіть колоти ворога.

Як виготовляли меч

Процес виготовлення катани тривав кілька місяців. У спеціальній прямокутній печі завдяки високій температурі очищали пісок. Водночас вуглець у печі змішували із залізним піщаником. Так утворювався унікальний вид сталі – тамахаґані. Вона містила мінімальну кількість вуглецю, яка зміцнювала катану.

До країв катани додавали різні домішки, завдяки яким меч ставав дуже гострим. Після того, як сировина була готова, її перевіряли та передавали до кузні. Там необроблений метал втрачав половину своєї ваги та перетворювався в меч.


Виготовлення катани / Скриншот з відео

Під час кування остаточно витісняли всі домішки, а потім зброю гартували. Після цього катану витягували з вогню і швидко охолоджували. Після закінчення основної частини роботи, майже готовий меч передавали на полірування та заточення клинка. Цей процес міг тривати 2 тижні.

Обладунки самураїв

Захиститися від катани можна було лише завдяки обладункам. У заможних самураїв амуніція була дорогою, навіть вишуканою. Прикраси вони обирали самі. Найчастіше це був символ, який би підкреслював особливі таланти власника.

Обладунки теж були розкішними. Вони складалися з маленьких зашнурованих пластинок. Конструкція настільки складна, що вдягати броню самураєві допомагали слуги.


Обладунки самурая / Скриншот з відео

Причиною було те, що амуніція мала дуже багато шнурів та зав'язок, здебільшого на спині. Ще носили накидку, яку кріпили до шолома й пояса. Вона послаблювала удар стріл, які ворог випускав у спину.

Водночас самураї-піхотинці носили броню домаро. Вона була прошита червоними шнурами. Згодом домаро трохи удосконалили – для захисту спини додали частину, яку називали пластиною боягуза.


Броня самураїв-піхотинців / Скриншот з відео

Під усе це вдягали ще або звичайну кольчугу, або дешевий легкий варіант броні – харате. Для захисту ніг вистачало трьох пластин, а руки ховали під амуніцією.

Якими були кольори обладунків

Найпоширеніші кольори — червоний, помаранчевий, малиновий, чорний та коричневий. Згодом найпопулярнішим став синій, адже ця фарба захищала шовк від вигорання на сонці.

До теми Хто такі вікінги насправді: як вони підкорювали світ і відкривали Америку

Для відлякування ворога носили червоний колір. Натомість білі обладунки використовували воїни, які билися за безнадійну справу і мали загинути.

Що сталося з самураями

Через деякий час постійні конфлікти великих японських магнатів закінчилися. Відповідно й потреба у великій кількості самураїв відпала. Через це озброєні слуги залишилися без роботи.

Більшість вояків почали змінювати професію. Хтось пішов у землероби. Інші – поповнили лави ніндзя, ставши найманими вбивцями.