Наразі триває процес редагування генів одного з мамонтів, який добре зберігся у вічній мерзлоті Сибіру. Оптимізму дослідникам додає той факт, що ДНК цих тварин більш ніж на 99 відсотків збігається з ДНК нині живих азійських слонів. Якщо редагування генів завершиться успішно, то вченим вдасться сформувати ембріон шерстистого мамонта, який потім помістять у яйцеклітину самиці більшого (порівняно з азійським) африканського слона. Народження першого мамонтеняти заплановано на 2027 рік.
Цікаво Один на мільярд: вчені знайшли голову динозавра зі збереженою шкірою
"Повернути шерстистого мамонта означає повернути кращу Землю"
Кінцева мета проєкту — відродження популяції цих вимерлих тварин з подальшим їх розселенням в одному з арктичних регіонів. Не виключено, що вибір припаде на місце їхнього колишнього проживання.
Це повинно позитивно вплинути на клімат планети. Річ у тім, що вимирання мамонтів потягло за собою каскадні зміни всієї екосистеми, яка в той час була найбільшою в світі. Мамонтовий степ, що простягся від Франції до Канади та від арктичних островів до Китаю, налічував мільйони цих великих травоїдних тварин. Вони були ключовими для захисту екосистеми, настільки величезної, що вона впливала, якщо не майже контролювала, клімат.
Мамонтовий степ займав значну територію / Фото Colossal
Втрата великих холодостійких мамонтів за останні 10 000 років позбавила цю екосистему луків, які колись ефективно поглинали вуглець. Натомість тепер там зарослі мохом ліси та болота, які не так ефективно допомагають у боротьбі з підвищенням температури. Однак, якби екосистему Мамонтового степу вдалося відродити, це могло б допомогти зупинити швидке потепління клімату і, що більш актуально, захистити вічну мерзлоту Арктики – один із найбільших у світі резервуарів вуглецю, який загрожує вивільнитись в атмосферу.
- Відновлення екосистеми, наповненої луками, допоможе створити цикл, який запобігатиме відтаванню і вивільненню накопичених парникових газів в арктичній вічній мерзлоті.
- Холодостійкі гібриди слонів і мамонтів, що пасуться на пасовищах і комфортно пересуваються взимку, зішкрібають шари снігу, щоб холодне повітря могло дістатися до ґрунту.
- Це також дозволяє пасовищам процвітати, а оскільки вони легші, ніж ліси, сніг тане не так швидко.
- Все це також звільняє місце для іншої переваги — поверхні, яка відбиває сонячне випромінювання, охолоджуючи планету.
У разі успіху, вчені з Colossal сповнені рішучості йти далі. Наступним у черзі на "реінкарнацію" може стати тилацин, більш відомий, як тасманський сумчастий вовк, винищений людиною в 30-ті роки минулого століття.