Парламент скерував Конституційному суду проект змін до основного закону, яким хоче збільшити термін свої повноважень, а також повноважень Президента й депутатів місцевих рад на один рік, адже Конституція 1996 року, відновлює чотирирічну каденцію для усіх представницьких органів, а цього, вважають нардепи, замало.
А щоб вгамувати суперечки щодо того, скільки років мають працювати нинішні депутати й глава держави, вони пропонують поміняти вибори місцями - парламентські проводити у жовтні, а президентські - у березні.
"Зараз ми пропонуємо для того, щоб не скорочувати терміну Верховної Ради, а вона, ви знаєте, у 2002 року за чинною на той час нормою Конституції обиралась на 5 років. Для того, щоб не скорочувати терміну Президента, а він приступив до виконання своїх зобов`язань у лютому цього року, відповідно до чинної на той час Конституції ми і пропонуємо внести такі зміни", - каже заступник голови Верховної Ради Адам Мартинюк.
Натомість опозиційні депутати вважають, що народним обранцям вистачить і чотири роки, щоб показати себе в роботі.
"Сьогодні треба, щоб представницькі органи влади мали меншу каденцію, щоб депутати приходили у ВР із проблемами людей, а не засиджувались тут у цих залах, навіть і минаючи всі ці зали 5 років. Тому тенденція говорить сьогодні про те, що ми повинні скорочувати повноваження ВР, а не збільшувати", - каже народний депутат, фракція НУ-НС Іван Заєць.
Яка доля чекає депутатів наступних скликань, покаже рішення Конституційного суду. Поки ж народні обранці ніяк не вирішать проблеми чинних парламентаріїв. Так, Верховна Рада відмовилась розглянути питання щодо припинення повноважень депутатів-сумісників. Тих, хто намагається всидіти одразу на двох стільцях, принаймні семеро. Більшість із них є членами фракції Партії регіонів.