Аргументом ВСУ стали слова про те, що це тиск на Мартиненка і на суд. Рішення було виписане з посиланнями на норми законів конституцій, європейських судів. Однак суспільство відреагувало з обуренням.
Читайте також: Справа Мартиненка: Ситник заявив, що на суд тиснули 18 нардепів та 3 міністри
Окрім того, в судах розглядаються справи щодо Мартиненка, аби інформацію про нього зняв також і Центр протидії корупції (ЦПК). За поясненням представниці ЦПК Олени Щербан, Верховний Суд мотивував своє рішення положеннями Цивільного кодексу, і в першу чергу – статтею, яка каже, що ім’я фізичної особи не можна згадувати в контексті кримінальної справи щодо неї, окрім певних передбачених законом випадків.
"Знову ж таки, тому що у нас є презумпція невинуватості, яка визначена Конституцією, яка каже, що ніхто не може бути винний доти, доки немає обвинувального вироку суду", – зазначила юристка.
Але знову ж таки, в такій історії можуть бути винятки. В цьому випадку багато речей таки не врахував Верховний Суд, виносячи це рішення. В першу чергу, мова про те, що звичайно – на етапі розслідування (доти, доки Мартиненку не пред'являли підозри, не затримували), вся інформація досудового розслідування була таємницею. Але в момент, коли його вже затримали і коли почали обирати запобіжні заходи в суді, ті засідання стали публічними,
– наголосила Щербан.
Вона пояснила, що сам Мартиненко погодився в судовому процесі у квітні 2017 року, що суд щодо запобіжного заходу йому має бути публічним. "І в цьому судовому процесі прокуратура озвучувала, власне, свою позицію, де розповідала про схему та як вона працювала, пояснювала в чому обґрунтованість підозр до Мартиненка, в чому є ризики (що він може залишити нашу державу та уникати)", – додала юристка.
Ця інформація і так була відома. Багато журналістів з цього процесу вели прямі трансляції. Вони є і зараз в публічному доступі. Навіть той же нардеп Павло Пинзеник, який брав його на поруки, опублікував на фейсбуці уривок підозри Мартиненка,
– підсумувала Щербан.
Олена Щербан
Що відомо про справу Мартиненка
НАБУ разом із САП зібрали понад 200 томів доказів по справі екснардепа Миколи Мартиненка. Йому інкримінують створення злочинної організації, зловживання службовим становищем та заволодіння державними коштами. Розслідування проти Миколи Мартиненка розпочалося ще у 2015 році. За два роки детективи НАБУ і САП затримали екснардепа.
Розслідування проти Мартиненка почалося у 2015 році
У ході розслідування було встановлено, що в період з 2013 до 2016 року організована Мартиненком злочинна організація нібито вивела з підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" понад 17 мільйонів доларів. Кошти розтратили внаслідок ймовірно неправомірного укладання контракту на придбання уранового концентрату для підприємства через австрійську компанію-посередника.
До того ж нардепа підозрюють у тому, що він, користуючись службовим становищем, разом із партнером нібито заробив понад 6 мільйонів євро на закупівлю обладнання для державного підприємства "Енергоатом".
Читайте також: Справу колишнього нардепа Мартиненка передали до антикорупційного суду
Проте надовго затримати Мартиненка не вийшло. Того ж 2017 року Солом’янський суд Києва відпустив його на поруки ексдепутатів "Народного фронту" та міністрів. У травні минулого року САП і НАБУ передали до суду обвинувальний акт щодо Мартиненка та ще п’яти осіб. Проте Шевченківський районний суд Києва вирішив повернути обвинувальний акт прокуророві. САП та адвокати оскаржили таке рішення в Апеляційному суді Києва, який повернув справу до розгляду. Нині її розглядає Вищий антикорупційний суд.
В той же час сам Мартиненко вважає всі звинувачення безпідставними та ігнорує виклики на допит у НАБУ.
Інтерв'ю з Оленою Щербан
Більше про справу Мартиненка – дивіться у відео програми.