​У польських ЗМІ вже давно називають ці вибори "найважливішими в історії Польщі з 1989 року". Результат виборів важливий не лише для України, відносини з якою останнім часом не можна назвати теплими. Водночас можливе входження до коаліції ультраправої "Конфедерації" може посилити охолодження стосунків Варшави та Брюсселя й не віщує нічого доброго для ЄС в його теперішньому вигляді.

Хто може здобути перемогу, чи зміниться підтримка України і чи можливий так званий Polexit – читайте в матеріалі 24 Каналу. Ми поспілкувалися з польським дослідником, експертом та громадським діячем Ришардом Купідурою, аби краще зрозуміти, що ж відбувається в Польщі напередодні виборів.

Варто прочитати Між емоціями та політикою: чому Польща дуже потрібна Україні

Польща підготувалася до парламентських виборів. 15 жовтня поляки обирають 460 депутатів до Сейму (нижня палата парламенту Польщі) і 100 сенаторів до Сенату (верхня палата парламенту), які отримають мандати на чотири роки.

У політичному двобої зійшлися два важковаговики, великі партії – "Право і справедливість" (PiS) на чолі з Ярославом Качинським і "Громадянська коаліція" (KO), яку очолює колишній прем'єр-міністр Польщі та ексочільник Європейської Ради Дональд Туск.

За даними останніх опитувань, правляча партія PiS отримає близько 36% голосів, трохи обганяючи "Громадянську коаліцію" з 30% підтримки виборців.


Останні дані опитувань у Польщі / інфографіка Politico

Крім того, в цей же день виборцям пропонують взяти участь у референдумі, який організувала правляча партія. Цей референдум про те, чи вважає більшість поляків теперішній курс держави правильним, але переважно це політичні питання:

  • проблема нелегальної міграції,
  • неприпустимість розпродажу держмайна,
  • неприпустимість підвищення пенсійного віку.

Позиції ПіС і Качинського

"Право і справедливість" – національна, консервативна політична партія, що перебуває при владі з 2015 року. ЇЇ лідер – Ярослав Качинський, з червня 2023 року обіймає посаду віцепрем'єра країни, у 2006 – 2007 роках був прем'єр-міністром Польщі. І хоча зараз Качинський не займає позицію керівника, Politico називає засновника PiS "фактичним правителем Польщі". Польща останніх років – це країна з найжорсткішими законами про аборти в Європі, а також з величезною роллю католицької церкви в суспільстві та політиці.

За даними ЗМІ, кожне важливе рішення уряду проходить через офіс Качинського. Як пише The Guardian, ПіС часто звинувачують у політизації судової системи, використанні громадських ЗМІ як партійний рупор, розпалюванні гомофобії, настроїв проти мігрантів та узурпації влади. Окрім того, Качинський намагається запровадити консервативні цінності в суспільне життя поляків, зокрема через обов'язкові шкільні програми.


Анджей Дуда та Ярослав Качинський / фото PAP / Marcin Obara

Водночас, на думку прихильників чинної польської влади та її консервативного курсу, Польща сьогодні є оплотом традиційних цінностей не лише в Європі, а й в усьому світі.

Головним конкурентом ПіС є правоцентристська "Громадянська коаліція", яку очолює експрезидент Європейської ради Дональд Туск. Він обіймав посаду прем'єр-міністра Польщі з 2007 по 2014 рік, а після цього працював п'ять років президентом Європейської ради.

  • Під час передвиборчої кампанії "Громадянська коаліція" вже пообіцяла скасувати зміни PiS щодо судової системи та ЗМІ, щоб забезпечити їхні незалежність і відповідність конституції.
  • Крім того, "Громадянська платформа" намагається завоювати підтримку серед жіночого електорату. Що важливо, партія обіцяє дозволити аборти та цивільне партнерство для одностатевих пар.

Водночас ПіС звинуватила Туска в тому, що на посаді прем'єра той схвалив план оборони Польщі, який передбачав, що в разі агресії Путіна польські війська займуть лінію оборони по річці Вісла.

Туск хотів, щоб Люблін і Жешув стали польською Бучею,
– заявив нещодавно міністр оборони Маріуш Блащак.

Ще одна політсила, що може пройти до парламенту – це блок "Третій шлях" на чолі з Шимоном Головнею та Владиславом Косіняком-Камишем (Польська селянська партія та "Польща-2050"). Ця політична сила не робить жорстких заяв з жодного питання.

Польський громадський діяч Ришард Купідура називає "Третій шлях" "альтернативою" для людей, які не підтримують ані ПіС, ані "Громадянську коаліцію". Втім, Купідура не впевнений, що блок зможе набрати понад 10% голосів.

Ришард Купідура не береться прогнозувати, хто зможе перемогти на виборах – ПіС чи "Громадянська коаліція". За його словами, боротьба буде тривати до самого кінця.

Насправді дуже важко передбачити переможця, оскільки на фінішній прямій якісь події можуть вплинути й 3 – 4% електорату віддадуть свої голоси на чиюсь користь. Зараз боротьба лише загострюється,
– сказав Купідура у коментарі 24 Каналу.

Президент Польщі Анджей Дуда заявив, що партія, яка переможе на виборах, отримає право сформувати правлячу коаліцію. Втім, жодна з політсил не отримає монобільшість, а тому для формування коаліції їм необхідно отримати підтримку інших партій. Найімовірніше "Право і справедливість" може сформувати коаліцію з "Конфедерацією". Попри те, що "Конфедерація" наразі відмовляється від потенційної співпраці з ПіС, Ришард Купідура вважає такий сценарій можливим.

Як показують останні рейтинги, можливо, їм доведеться все ж таки створювати цю коаліцію. Співпраця з "Конфедерацією" не буде легкою,
– зазначив Купідура.

За словами громадського діяча, у 2005 році ПіС перемогла на виборах, не отримавши більшості голосів. Згодом, після створення коаліції з тодішніми партіями "Ліга польських родин" і "Самооборона", ПіС поглинула ці партії. Тому "Конфедерація" побоюється повторення цього сценарію.

"Конфедерація" побоюється повторити цю історію, оскільки ПіС намагається проковтнути свого коаліціанта, їм вдалося зробити це минулого разу, і можливо, вони захочуть повторити цей політичний хід,
– вважає Купідура.

Один із лідерів "Конфедерації" Кшиштоф Босак наголошує, що партія не піде на союз з ПіС, але й не вступить у коаліцію на чолі з Туском.

"Конфедерація не має наміру продовжувати владу ПіС або сприяти поверненню Туска до влади. (...) Більшість наших виборців цього не хочуть", – сказав Босак в інтерв'ю польському Radio Zet.


Кшиштоф Босак / Скриншот із сюжету Euronews

Як пише Politico, ПіС та "Конфедерація" могли б отримати до 47% голосів разом. Це б дозволило їм сформувати уряд, якщо деякі з менших партій не зможуть досягти виборчого порогу.

На думку польського науковця Ришарда Купідури, ПіС навряд чи об’єднається із центристською партією "Третій шлях", оскільки позиція цієї політсили дуже близька до "Громадянської коаліції". Купідура наголошує, що якби проєвропейські сили об’єдналися, вони мали б вищий шанс на перемогу.

Дехто вбачає поразку "Громадянської коаліції" в тому, що вони не зуміли створити довиборчу коаліцію власне з "Третім шляхом". Якби їм вдалося об’єднатися, то можливо вони б зараз очолювали всі рейтинги"
– вважає експерт.

У разі перемоги "Громадянська коаліція" змогла б створити коаліцію разом із "Третім шляхом" і це було б легше здійснили, ніж у випадку ПіС і "Конфедерації".

За два тижні до виборів у Варшаві тисячі людей зібралися на опозиційний мітинг. Як писали в Reuters, на вулиці вийшло приблизно 100 тисяч людей із польськими та європейськими прапорами. Проєвропейська опозиція сподівалася, що цей марш заохотить поляків піти на вибори.

Наближаються великі зміни. Це ознака відродження Польщі,
– Дональд Туск, лідер "Громадянської коаліції" Дональд Туск виступив перед мітингувальниками.


Марш мільйона сердець у Варшаві 1 жовтня 2023 / Фото PAP / Paweł Supernak

Громадський діяч Ришард Купідура зазначає, що в польському суспільстві є "величезний запит" на зміну влади. За його словами, відсутність транзиту влади є небезпечною і викликає побоювання у населення. Втім, Купідура вважає, що ПіС зберігає високий рейтинг, тому має величезний шанс на перемогу.

Я нагадаю, якщо "Право і справедливість" переможе, то розпочне свою третю каденцію, як правляча партія, тому в багатьох громадян з’являється бажання щось змінювати задля власної політичної гігієни,
– сказав він.

На думку науковця, польський Майдан навряд чи можливий, оскільки вибори будуть проведені згідно з демократичними стандартами. Втім, він припускає, що в разі перемоги ПіС, їхня каденція ознаменує "бурхливий період" в польській сучасній історії, тому марші та протести – можливі.

Після початку повномасштабної війни Польща одна з перших прийшла на допомогу Україні, а двосторонні відносини між державами переживали, мабуть, найтепліший період в сучасній історії. Мільйони українців ринулися в пошуках мирного неба над головою в сусідню країну.

Поляки масово надавали прихисток у себе вдома для жінок та дітей. Саме від поляків українці отримали велику кількість гуманітарної допомоги, а польські політики лобіювали інтереси України на міжнародній арені.

Втім, як це традиційно буває, після піднесення відбувся певний спад у відносинах. Відносини почали загострюватися після рішення Польщі продовжити односторонню заборону на імпорт українського зерна, всупереч рішенню Єврокомісії.

Ришард Купідура вважає, що для правлячої партії ПіС дуже важливий наголос на захисті "польського національного інтересу", особливо під час виборів. Громадський діяч зазначає, що у такий спосіб "Право і справедливість" хочуть збільшити свій електорат, переманивши виборців "Конфедерації" на свій бік.

Звідти також загострення взагалі дискурсу щодо України. Це досить ризикований хід, тому що в межах електорату ПіС є люди, які справді підтримують Україну, яким могли не сподобатися такі дії. ПіС може перехопити відсоток від "Конфедерації", але водночас і втратити. Так що це ризикована політична гра,
– сказав він.

Втім, Купідура зазначає, що в ситуації, коли в Польщі при владі залишається ПіС, а Україною керує Володимир Зеленський, двосторонні відносини між країнами дещо страждають на "біполярний розлад".

"Від моменту піднесення і заяв про історичний прорив, і до власне конфліктів, якихось зрадофільських настроїв, це справді емоційно виснажує", – сказав він.

Громадський діяч вважає, що в суспільства є запит на певну емоційну стабільність. Крім того, в Польщі проживають понад 2 мільйони українців і вони не мають стати заручниками політичної ситуації. Втім, коментуючи зерновий конфлікт, Купідура прогнозує, що таких економічних сутичок на шляху України до ЄС може бути ще чимало.

Якщо ми завжди будемо вкладати емоції, заяви про зраду, і ще згадувати Волинь, то ми не будемо рухатися вперед. Треба нарешті відкинути історію, емоції, і як би не було важко – перейти до дискусій про економіку,
– закликав він.

У разі перемоги "Громадянської коаліції" зниження підтримки також не очікується. Саме представники цієї партії представляють більшість в органах місцевого самоврядування і підтримували українців з початку повномасштабної війни.

"Громадянська коаліція" не обіцяє підтримку України, а каже: "ми вже робимо це з самого початку",
– наголосив Купідура.

За словами експерта, навіть після виборів підтримка України залишиться на високому рівні, оскільки Україна захищає Європу від російського імперіалізму. Тому, партії з проросійськими гаслами аж ніяк не зможуть здобути перемогу.

"Право і справедливість" давно перебуває у суперечках із Брюсселем щодо верховенства права. Крім того, Єврокомісія неодноразово критикувала Варшаву через судову реформу за недостатню незалежність суддів. Крім того, чинний польський уряд критикували й через закон про розслідування впливу Росії. У Брюсселі занепокоєні, що це може вплинути на можливість окремих осіб обиратись на державні посади. Як пише Politico, у разі перемоги ПіС та коаліції з антиєвропейською "Конфедерацією" це лише погіршить відносини.

У "Громадянській коаліції" вважають, що третя перемога Качинського призведе до погіршення демократії в Польщі, а єдиним союзником у ЄС залишиться проросійський прем'єр Віктор Орбан. Зрештою, на Польщу може очікувати Polexit (за аналогією з Brexit – 24 Канал), критикують у партії Туска.

Ришард Купідура підтверджує, що в разі третьої каденції ПіС жодного "потепління" у відносинах між Варшавою та Брюсселем не очікується. Втім, він зазначає, що така антиєвропейська позиція – це позиція суспільства і з цим важко боротися. Крім того, подібні ситуації спостерігаємо в Угорщині та Словаччині.

Нещодавно лояльна до правлячої партії газета Do Rzeczy навіть помістила собі на обкладинку слоган "Так! Потрібно вийти з Європейського Союзу!", що викликало обурення в опозиції.

"Якщо така позиція буде панівною в країнах званої "нової Європи" то це означатиме, що спільна дискусія над майбутнім Європи буде просто неможливою оскільки збережеться думка, що Брюссель – це величезний бюджет, за який треба боротися", – підсумував Купідура.