Ердоган публічно натякнув, що востаннє боротиметься за крісло президента Туреччини

11 грудня 2022, 02:03
Читать новость на русском

Джерело:

Euronews

Наступного року в Туреччині відбуватимуться чергові президентські вибори. Чинний глава держави Реджеп Тайїп Ердоган під час виступу натякнув, що готовий залишитись при владі, але лише на один термін.

Президент Туреччини Ердоган на своїй посаді уже від 2014 року, однак, очевидно, не вважає, що йому потрібно йти на пенсію. Теперішній глава держави братиме участь у виборах 2023 року, хоча й заявляє, що настав час передавати естафету молоді.

Читайте також Тисне не лише Захід, – Піонтковський про те, чи передасть Іран ракети РосіЇ

До якого року Ердоган планує бути президентом

За турецькими законами, президент обирається терміном на 5 років та мне більше аніж 2 терміни підряд. Однак Ердоган під час перебування на каденції провів конституційну реформу, та це йому дозволило брати участь у виборах ще раз.

Кожен вибір – це перехрестя. Наша нація зробила нас першими на 15 виборах і використала свою волю, щоб рухатися вперед шляхом до могутньої Туреччини. Сподіваюся, 2023 року ми розпочнемо будівництво турецького століття з силою, яку ми отримаємо від підтримки нашого народу востаннє від нашого імені,
– сказав Ердоган.

Водночас він заявив, що "священний прапор" підтримки народу уже слід передати молоді. Проте виходять так, що ця молодь зможе отримати стяг не раніше 2028 року. 

Також варто згадати слова чинного президента про те, що "у людини, яка багато років керує країною, можуть бути недоліки та помилки". З цієї заяви зрозуміло, що свої проблемні місця Ердоган визнає, однак не готовий відійти від політичних справ.

Ердоган як посередник між Путіним і Зеленським

Безумовно, Туреччина є важливим стратегічним партнером України. Києву надзвичайно вигідно, аби в Анкарі сидів президент, який рішуче був би налаштований проти Росії.

Наразі зрозуміло, що Ердоган намагається дистанціюватись від війни та навіть має намір виступити посередником між главами Росії та України. Його стратегія щодо врегулювання "зернової проблеми" є доволі м'якою та передбачає перемовини, які, очевидно, є неможливими з державою-терористкою.