6 – 9 червня в Євросоюзі відбуваються вибори, які фактично вирішують долю ЄС на наступні п’ять років. 390 мільйонів європейських громадян вкажуть не лише курс для об'єднаної Європи, але й подальшу допомогу Україні.

Наскільки важливі ці вибори для України, яким може бути склад нового Європарламенту та чи впливає Кремль на демократичні процеси в ЄС – пояснює та розповідає кореспондентка 24 Каналу в Брюсселі.

Цікаво Про новий наступ Росії, коаліцію дронів та загрози для НАТО: інтерв'ю з главою МЗС Латвії

Розпочнімо з того, що вибори до Європарламенту відбуваються кожні п'ять років. Громадяни 27 країн-членів ЄС обиратимуть 720 депутатів терміном на п'ять років.

  • Кількість євродепутатів під час кожної каденції змінюється в залежності від змін у кількості населення.
  • Попри те, що Європарламент не має законодавчої ініціативи, нові євродепутати узгоджуватимуть склад Єврокомісії, голосуватимуть за відповідні резолюції, мають право оголосити вотум недовіри президенту Єврокомісії та впливають на формування порядку денного.

Чинний Європарламент відзначився своєю проукраїнською позицією — резолюції на підтримку України завжди отримували більшість голосів. Втім, деякі позафракційні депутати та представники ультраправої групи "Ідентичність та демократія" намагалися вставляти палиці в колеса й озвучували наративи російської пропаганди прямо з трибуни ЄП.

Вибори в Європарламент
Яким є Європарламент зараз / Інфографіка ЄС

Засновник Brussels Freedom Hub, аналітик Роланд Фройденштейн у коментарі 24 Каналу пояснив, що європейські вибори переоцінені, коли йдеться про їхній вплив на зовнішню політику ЄС. За його словами, Європарламент не може розв'язувати питання зовнішньої політики та безпеки ЄС, оскільки відіграє лише дорадчу роль.

Вони (євродепутати, – 24 Канал) можуть вимагати, вони можуть приймати резолюції, навіть подати на Єврокомісію до суду, коли йдеться про верховенство права в Угорщині. Але Європарламент не приймає рішень, і в цьому полягає відмінність від національного парламенту,
– поділився Фройденштейн.

Однак Європарламент має вплив під час підтримки внутрішніх питань, як-от сільське господарство, торгівля чи надання доступу до єдиного ринку. Роланд Фройденштейн закликає розглядати ці питання окремо та наголошує, що в такому випадку потрібно буде шукати компроміси.

Це дуже специфічні питання, де в гру вступають внутрішні інтереси й де парламент також має право голосу,
– каже він.

На думку експерта, реальна небезпека полягає в тому, що націоналісти та друзі Путіна можуть отримати владу, потрапивши до Ради ЄС, де уряди 27 держав-членів ухвалюють спільні рішення.

Водночас аналітикиня Центру європейської політики Аманда Пол додає, що Європарламент відіграє ключову роль під час затвердження нового керівництва Єврокомісії, яке вже займається підготовкою законодавчих актів. Крім того, Європарламент голосує за ключові законопроєкти, зокрема й ті, які можуть стосуватися розширення ЄС, а відтак і України.

Естонський європарламентар від Renew Europe Урмас Пает наголошує, що хоч підтримка України й продовжиться, новим євродепутатам потрібно буде постійно працювати над нагадуваннями про війну.

Треба нагадувати як депутатам Європарламенту, так і державам-членам, що ми не можемо говорити про втому від війни або щось подібне, і повинні зосередитися на перемозі України, а також на зусиллях з відбудови,
– заявив у коментарі 24 Каналу парламентар.

У зв'язку з приростом кількості населення в ЄС, у новому Європарламенті буде на 15 євродепутатів більше. Утім, за попередніми опитуваннями Politico, значних змін у конфігурації Європарламенту не відбудеться.

  • Проєвропейські партії "Європейська народна партія" та група Прогресивного альянсу соціалістів та демократів збережуть провідні позиції.
  • За попередніми даними, ЄНП може отримати 175 місць, а Прогресивний альянс — 143, що не дуже відрізняється від результатів 2019 року.

Опитування вибори в Європарламент
Втратити вплив у парламенті можуть дві проукраїнські групи Renew Europe та "Зелені" / Інфографіка Politico

Під час попередніх виборів Renew Europe отримали 102 місця в Європарламенті, а тепер вони можуть здобути лише 82 мандати. Представництво "Зелених" скоротиться майже вдвічі. Під час цієї каденції вони отримали 72 місця, а вже за місяць кількість їхніх мандатів може зменшитися до 41. Натомість опитування прогнозують зростання ультраправої політичної групи "Ідентичність і демократія". Представники цієї групи можуть отримати на 27 місць більше, ніж раніше.

Аналітикиня Аманда Пол каже, що тренд на популізм та ультраправі партії пов'язаний із низкою факторів. За її словами, важливу роль зіграло питання міграції, а саме не прибуття українських біженців, а мігрантів із країн так званого Південного сусідства.

Відбулося значне збільшення (мігрантів – 24 Канал), і деякі країни-члени ЄС зараз відчувають зростання ультраправого популізму в результаті цього. Наприклад, у Нідерландах, як ми знаємо, на останніх виборах ультраправа партія отримала найбільшу кількість голосів. Також у таких країнах, як Німеччина, Австрія, Угорщина та деяких інших, спостерігається зростання,
– пояснює експертка.

Іншою причиною є незадоволення фермерів "Зеленим курсом", який передбачає багато змін до традиційного способу ведення сільського господарства. Також ультраправі партії отримують все більше впливу через підвищення цін на енергоносії та вартості життя.

Результати виборів у Європарламент
Очікувані результати виборів до Європарламенту / Інфографіка 24 Каналу

Водночас Роланд Фройденштейн не очікує різких змін у складі Європарламенту після виборів у червні. Він каже, що така стабільність пов'язана із тим, що вибори відбуваються у 27 різних країнах-членах ЄС.

Одна політична група перебуває при владі в одній країні, а в іншій країні вона – в опозиції. На цих виборах завжди є компенсація, ефект балансування. Це означає, що немає ніяких переломних результатів,
– пояснює експерт.

Водночас він визнає, що побоювання про те, що націоналізм і популізм стануть сильнішими в цьому новому Європарламенті, виправдані. Фройденштейн вважає, що "Ідентичність і демократія" таки збільшить свою присутність, як і прогнозують опитування.

Утім, більшість Європарламенту таки залишиться проукраїнською.

Урмас Пает також наголошує, що загроза, що дружні до Росії та Китаю популісти стануть більш активними під час наступного мандату, є можливою. За його словами, протягом останніх каденцій Європейського парламенту було близько 100 – 150 депутатів, які діяли на користь російських інтересів.

Євродепутат каже, що дехто з них наївні маріонетки, а дехто — агенти Кремля, які отримують кошти чи інші послуги від росіян в обмін на дружні до Росії промови та поправки.

На мою думку, до дружніх до Росії та Китаю депутатів Європарламенту має бути таке ж ставлення, як і до політиків у справі "Катаргейту". І це мало б статися вже давно,
– сказав Пает.

Ексміністерка оборони Литви, євродепутатка від Renew Europe Раса Юкнявічене зазначила, що попри можливий ризик зростання популізму, більшість в Європарламенті таки буде проукраїнська.

Я більш ніж упевнена, що Європарламент, особливо основні політичні групи, включно з ліберальною групою Renew Europe, до якої я належу, збереже єдність у підтримці України та українського народу,
– сказала вона.

Юкнявічене сподівається, що труднощі у вигляді угорського головування в Раді ЄС, будуть подолані. Вона нагадала, що під час цієї каденції ЄП ухвалив доповідь про реформування процедур прийняття рішень в ЄС, щоб запобігти затягуванню часу та використанню ЄС для шантажу, як це часто робив Орбан.

Європарламентарка вірить, що новий склад ЄП продовжить наполягати на виконанні рекомендацій цього звіту, зокрема на поширенні голосування кваліфікованою більшістю на більшу кількість рішень Ради ЄС.

Зеленський у Європарламенті
Європарламент під час повномасштабної війни активно підтримує Україну / Фото Офісу Президента

Москва намагається втрутитися у вибори в ЄС і спроби не залишаються непоміченими. У квітні 2024 року Бельгія розпочала розслідування ймовірного втручання Росії у загальноєвропейські вибори. Бельгійська розвідка підтвердила існування мережі, яка намагається підірвати західну підтримку України. За даними розслідування, Росія намагається допомогти проросійським кандидатам отримати мандат, аби закріпити наративи Кремля в цій інституції.

Це не перший випадок, коли Росія намагалась втрутитися у виборчий процес. Раніше чеський уряд викрив та знешкодив проросійську мережу на чолі з прокремлівськими бізнесменами. Санкції ввели проти медіа The Voice of Europe, яким керував олігарх та кум Путіна Медведчук та його партнер Артем Марчевський. Служба безпеки інформації Чехії заявляла, що дії були направлені на вплив на вибори до Європарламенту.

В кінці квітня Європарламент ухвалив резолюцію та закликав політичне керівництво ЄС та держав-членів невідкладно й рішуче протидіяти спробам російського втручання. А ще цього тижня Рада ЄС звернулась до відповідних органів Євросоюзу та держав-членів із проханням залучити усі інструменти, аби унеможливити іноземне втручання у вибори.

Утім, занепокоєння таки є. Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск вважає, що вибори до Європейського парламенту "перебувають під загрозою втручання з боку Росії". Очільник польського уряду каже, що певні акції передбачені в Польщі, Литві, Латвії, Естонії та "невеликою мірою" Фінляндії.

Це не перший подібний випадок, але щоразу масштаб стає все більшим, все більш тривожним,
– пояснив Туск.

До складу нового Європарламенту балотуються щонайменше п’ять українок, які мешкають закордоном та мають громадянство ЄС. Жінки беруть участь у виборах у Німеччині, Італії, Бельгії, Чехії та Латвії. Їхня мета – бути почутими та лобіювати інтереси України на міжнародній арені.

  • Кандидатка від Німеччини Ольга Дуб-Бюссеншютт живе в Мюнхені та є членкинею німецької партії Християнсько-соціальний союз. Жінка активно підтримує Україну та як європейський кандидат виступає за посилення оборони Європи.
  • Українським кандидатом від Італії стала Наталія Кудрик, яка балотується до Європарламенту від партії Azione (Дія). Українка проживає в Італії вже більш ніж 20 років і після виборів планує боротися з російським впливом.
  • В Латвії також можна побачити українку серед кандидатів в євродепутати. Від ліберальної партії "Рух "За!" першим кандидатом йде Іванна Волочій. Жінка активно підтримує Україну, виступає за розширення ЄС та наголошує, що Європа має допомогти здобути перемогу у війні проти Росії.
  • Кандидаткою від фламандської частини Бельгії є Марта Барандій. Жінка йде на вибори першим номером від нової партії Voor U. Українка переїхала до Брюсселю майже 20 років тому, а після початку Революції Гідності створила громадську організацію Promote Ukraine. Марта Барандій всіляко підтримує Україну та розвінчує російські міфи та наративи всередині Бельгії.
  • Ще однією кандидаткою є Інга Петричко. Жінка проживає в Чехії з 1998 року й балотується під 27-м номером партії KDU r ČSL. Українка сподівається отримати мандат, аби наближати перемогу України на європейському рівні. Її партія виступає за посилення безпеки Європи, але жінка вважає, що головним завданням є допомога українській армії.