Чотири версії вибухів у Криму: військовий експерт назвав найбільш імовірний

Найімовірнішими називають 3 варіанти причин вибухів біля Новофедорівки, запропоновані різними авторитетними джерелами. Їх для 24 каналу прокоментував військовий експерт, головний редактор Defense Express Олег Катков. Крім того, він висунув ще одну, четверту версію. 

Зверніть увагу Україна має повне право завдавати удари по військових цілях у Криму, – Міноборони Британії

Які є варіанти

• Аналітики Inform Napalm припустили, що ЗСУ спершу вибили з роботу російську протиповітряну оборону за допомогою високошвидкісних протирадіолокаційних ракет HARM, а далі вдарили ракетами ATACMS. Втім, інформації про те, що США все ж передали таку зброю Україні, немає.
• В Інституті вивчення війни зробили припущення, що українці могли модифікувати свій протикорабельний ракетний комплекс "Нептун" для інших цілей та вдарили по авіабазі росія з нього. 
• The Washington Post висунув інакшу версію. Там вважають, що вибухи в Криму могли стати результатом диверсії та роботи українських Сил Спеціальних операцій у парі з партизанами. 

За словами Олега Каткова, на додачу до цих варіантів потрібно розглядати ще і ймовірне використання українського оперативно-тактичного комплексу "Сапсан", також відомого під назвою "Грім-2".

Утім, експерт заявив, що кожна зі згаданих версій має реальні шанси на життя. Він детально проаналізував кожну з них.  

Насамперед він пояснив, що у зв'язку з тим, що на аеродромі були 2 потужні та одночасні вибухи, можна одразу відкинути варіанти використання малорозмірних дронів-камікадзе, Bayraktar TB2 та подібного. Організувати настільки масштабні та синхронні вибухи з величезними руйнуваннями фізично неможливо. 

Версія з ATACMS

На думку Каткова, варіант роботи HARM та ATACMS є чудовою та абсолютно реальною версією. Ракети HARM справді могли б знищити радіолокаційні станції таких комплексів як С-300 та С-400, з якими можна було побачити наступний пуск. 

Такі радари бачать пуск балістичної ракети, і HARM – вкрай потрібне рішення для того, щоб їх засліпити, щоб ППО у Криму не мала запасу часу для реакції. Важливо, що ППО справді не спрацювала. Скоріш за все, вона навіть не побачила таку загрозу. Таким чином, версія з ATACMS реальна,
– пояснив експерт.  

Він нагадав, що 9 серпня, того ж дня, коли й відбулися вибухи в Криму, з'явилася  інформація про удар по базі зберігання боєприпасів у Генічеську. Це місто також розташоване на відстані близько 200 кілометрів від лінії розмежування, тобто дальність пуску мала б бути 230 – 250 кілометрів, що наштовхує на думку про наявність далекобійних ракет в арсеналі ЗСУ. 

Чи впорався б "Нептун"

Не менш цікавим рішенням було б використання українського "Нептуна". Катков зауважив, що справді розроблялася версія цього ПКРК, яка передбачала можливість ураження наземних цілей.

На погляд експерта, величезним аргументом на користь цієї версії є те, що ціль, тобто аеродром, розташована на березі моря. А для "Нептуна" вкрай легко летіти над морем, він добре вміє робити це, після чого або вражає радіоконтрастну ціль, або падає за заданими координатами.

"Технічно екстрено доробити "Нептун" за пів року більше, ніж можливо. Ця версія також пояснює, чому не спрацювала ППО – ракета заходила з моря і є низьковисотною. Після ураження крейсера "Москва" вже доведено те, що російська ППО може її "проспати", – вважає Олег Катков. 

Якщо це зробили наші спецпризначенці, їм потрібно поставити пам'ятник

Наступний можливий варіант – диверсійні дії українських ССО. За словами експерта, у такому випадку ця спецоперація повинна увійти до абсолютно всіх підручників історії, адже змогти закласти надпотужні боєприпаси та зробити синхронний підрив – це фантастична робота. 

Цим людям потрібно буде поставити пам'ятник та називати центральні вулиці міст, – наголосив Катков. 

Для розуміння він пояснив, що на військовому аеродромі є окремий батальйон – кілька сотень людей, які займають виключно охороною бази. Крім того, там повно постів та камер спостереження. Ба більше, мова йде не про мирний час, а про справжню війну, коли ворог розуміє ймовірність діяльності спецпризначенців. 

"Це об'єкт підвищеної охорони, на який треба пройти, закласти вибухівку, а потім ще й підірвати, враховуючи те, що там може бути банально заблокований радіоканал підриву", – наголосив військовий експерт. 

Саме тому він все ж схиляється до ракетних ударів по аеродрому, а не підриву на місці. 

Наскільки можливе використання "Сапсана"

Врешті-решт, четверта версія полягає у тому, що Україна доробила ОТРК "Сапсан", офіційного підтвердження чого немає.

Як розказав Катков, ще на початку 2021 року тодішній міністр оборони Таран повідомляв, що цей комплекс був на 80% готовий до початку випробувань. Крім того, приблизно тоді ж Defense Express спілкувалися і з заступником міністра оборони Миронюком, який розповів, що триває максимальна активізація роботи над "Сапсаном". Існували всі компоненти, було узгоджено склад так званої дослідної батареї. Там мало бути все для того, що відпрацювати усі можливі ситуації, почати вогневі випробування та прийняти комплекс на озброєння в осяжній перспективі. 

Експерт вважає, що рівень готовності ОТРК на той момент та 1,5 року роботи, хоч і майже 6 місяців з них в умовах повномасштабної війни, створюють можливість того, що "Сапсан" все ж закінчили та зробили готовим до використання. Особливо, якщо слідувати версії США щодо того, що вони не передавали нам ATACMS, а атака була здійснена саме з української зброї. 

Роботи "Сапсана" була б подібною до версії з ATACMS – спершу прорідження протиракетної оборони, а за ним – завдання удару. Ще більшої ймовірності цій версії надає неабияка потужність вибухів, адже у "Сапсана" найбільша бойова частина з усіх запропонованих варіантів – 480 кілограмів. Для порівняння у ракети ATACMS удвічі менша бойова частина – 225 кілограмів. 

Катков підкресли, що попри реалістичність усіх версій, йому б хотілося, щоб правдивою виявилася саме четверта. 

Тоді відкривається величезна дорога, враховуючи те, що "Сапсан" має дальність від 300 кілометрів, а при цьому руки у нас не зв'язані будь-якими зобов'язаннями перед США, як у випадку з ATACMS,
– підсумував Олег Катков. 

 Повний стрім з Олегом Катковим на 24 каналі: дивіться відео

Вибухи в окупованому Криму: коротко

• 9 серпня на військовому аеродромі "Саки" біля Новофедорівки почали лунати потужні вибухи.
• Саме з цього аеродрому підіймалися ворожі винищувачі та бомбардувальники, які атакували Південь України.  
• Як згодом повідомили у Повітряних силах України, унаслідок вибухів росія втратила одразу 9 літаків. 
• У міноборони росії спершу назвали причиною вибухів "детонацію кількох боєприпасів". Пізніше цю версію змінили на "порушення пожежної безпеки".