"Втратили 20% збройного потенціалу": чому російська ППО пропустила атаку у Торопці

Юлія Гринишина

Основні тези

18 вересня безпілотники атакували склади зі зброєю у місті Торопець Тверської області, що призвело до знищення значної кількості артилерійських снарядів та балістичних ракет.
Авіаексперт Анатолій Храпчинський зазначив, що Росія втратила близько 20% свого збройного потенціалу через детонацію складів.
Росія не приділяла достатньої уваги масштабуванню та якості своїх засобів протиповітряної оборони, що призвело до їхньої неефективності під час атак.

Внаслідок атаки на склади в Тверській області Росії було знищено артснаряди та балістичні ракети

Більшість засобів, що зберігались на складах у місті Торопець Тверської області, внаслідок атаки безпілотників 18 вересня була знищена. Це стало можливим завдяки ефекту "Доміно".

Про це в етері 24 Каналу розповів заступник гендиректора компанії з виробництва РЕБ і експерт з авіації Анатолій Храпчинський, пояснивши, що були підірвані з декількох боків основні відкриті складські приміщення, а потім шляхом детонації вибухнули й підземні склади.

Дивіться також Не лишилося й мокрого місця: високоякісні супутникові знімки арсеналу у Торопці після удару БпЛА

Росія втратила певну кількість артснарядів та балістичних ракет

Зі слів авіаексперта, операція Сил оборони була дуже гарно спланована та передбачала комплексний підхід застосування різного типу безпілотників.

Росіяни втратили 20% збройного потенціалу, який в них був накопичений, це і артилерійські снаряди, і балістичні ракети, зокрема корейські. Дуже вдало спрацювала розвідка, тому що треба було отримувати інформацію та картинку щодо складів, які там розташовані, аби розуміти, де краще їх підірвати,
– озвучив Храпчинський.

Належної уваги масштабуванню ППО Росія не приділяла

З 2003 року, зі слів авіаексперта, Росія почала масштабувати зброю для наступальних операцій, виготовляти велику кількість тактичної авіації, важкої техніки, але при цьому розраховувала на захист своєї країни шляхом наявності у неї ядерної зброї.

Основним "елементом ППО" Кремль вважав так звану червону кнопку, яка дозволить Росії бути неураженою з боку будь-якої держави. Тому, на думку авіаексперта, Росія не збільшувала виробництво засобів протиповітряної оборони. Зі слів Храпчинського, на початок повномасштабної війни тільки 40% стратегічних російських об'єктів були захищені ППО.

Однак треба враховувати якість цих засобів. Згадаймо атаку безпілотників на "Саласвейку", де базувались МіГи, цей аеродром був обладнаний найсучаснішими за оцінками Росії С-400 із системою підльоту, яка передбачає виявлення безпілотників. Але при цьому росіяни протидіяли, використовуючи стрілецьку зброю, а не засоби ППО,
– наголосив Храпчинський.

Коли були обстріли Московської області, росіяни ставили "Панцирі" на дахи будівель і металеві вежі. "Панцир" передбачав протидію безпілотникам. Як пояснив авіаексперт, це свідчить про недостатню кількість в Росії засобів ППО.

"Варто не забувати, що чимало ППО було знищено на окупованих територіях України, зокрема у Криму орієнтовно 4 системи. Росія втрачає свою протиповітряну оборону, тому саме зараз вигідніше спілкуватися з західними партнерами стосовно дозволу завдавати ударів по Росії західною зброєю", – вважає Храпчинський.

Зауважте! Керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко припустив, що атака безпілотників у Тверській області може вплинути на підготовку масованих ракетних ударів по Україні та ситуацію на фронті. На його думку, для ураження міг бути застосований дрон "Паляниця". А удар був організований так, щоб дезорієнтувати й перевантажити російську ППО.