В етері 24 Каналу керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко припустив, як атака може вплинути на підготовку масованих ракетних ударів по Україні та ситуацію на фронті.
До теми Ворота в пекло відкриваються з Росії, – Подоляк про наслідки удару по Торопцю
Яка нова особливість розміщення складів у ворога
Удар по складу у Торопці насамперед спрямований на знищення балістичних ракет, щоб мінімізувати наслідки й відтермінувати обстріли, до яких готується ворог. Зауважимо, є інформація про те, що країна-агресор збільшила виробництво "Іскандерів". Відповідно загроз стало більше.
ЗСУ відпрацювали по складу дуже ефективно, робота блискуча. Загалом я думаю, що вона буде продовжена,
– зазначив Мусієнко.
Склад був укомплектований не на 100%, однак його знищення однаково є суттєвою втратою для ворога. На думку військового експерта, українські Сили оборони продовжать полювання, тому що цілі ще є.
Зверніть увагу! Військово-політичний оглядач групи "Інформаційний спротив" Олександр Коваленко зазначив, що загалом на території Росії п'ять великих складів з боєприпасами, які наразі функціонують.
Втім, тепер з'явилася ще одна особливість – ворог почав частіше застосовувати так звані польові склади. Тобто росіяни вивозять ракети та боєприпаси з арсеналів й розконцентрують в лісосмугах, в лісах. Окупанти сподіваються, що так нібито менш помітно, наприклад, зі супутників. Проте у Воронезькій області склад, який ЗСУ успішно уразили, теж був у лісі.
Які наслідки для фронту
Була інформація, що начебто на цьому складі зберігалися артилерійські боєприпаси, які окупанти використовують, зокрема і на Курщині, і на Харківщині. Мусієнко сказав, як справді це впливає на вороже угруповання "Північ".
Це, звісно, має ефект, але він тимчасовий. Очевидно, що для ворога це створить проблеми, якими українські військові можуть скористатися,
– зауважив військовий експерт.
Далі окупанти почнуть переорієнтовувати свою логістичну інфраструктуру. Але паралельно відбуватиметься спостереження й відповідно з'явиться ще одна додаткова точка на мапі, по якій потрібно цілитися.
Чим били по складу
На думку Мусієнка, арсенал з ракетами та боєприпасами у Тверській області українські військові могли уразити різними типами дронів. До того ж удар був організований таким чином, щоб дещо дезорієнтувати й перевантажити російську систему протиповітряної оборони.
Загалом це вдалося, тому що фактично дрони зайшли роєм. На кадрах, які є в мережі, видно, що вибухати почало синхронно. Не виключаю, що серед них міг бути дрон "Паляниця",
– припустив військовий експерт.
Також була версія, що, можливо, навіть не дрони, а далекобійні західні ракети й Україна непублічно має дозвіл на ураження російських об'єктів. Втім, по кілометражу дещо далеко, ракети могли б не дістати.
"Я б не виключав бойове випробування української балістичної ракети, але навряд чи буде використання ракет-партнерів до зустрічі президентів Володимира Зеленського та Джо Байдена", – додав Мусієнко.