Знищення складу у Торопці: як вплине на ракетні удари по Україні та ситуацію на фронті

В етері 24 Каналу керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко припустив, як атака може вплинути на підготовку масованих ракетних ударів по Україні та ситуацію на фронті.

До теми Ворота в пекло відкриваються з Росії, – Подоляк про наслідки удару по Торопцю

Яка нова особливість розміщення складів у ворога

Удар по складу у Торопці насамперед спрямований на знищення балістичних ракет, щоб мінімізувати наслідки й відтермінувати обстріли, до яких готується ворог. Зауважимо, є інформація про те, що країна-агресор збільшила виробництво "Іскандерів". Відповідно загроз стало більше.

ЗСУ відпрацювали по складу дуже ефективно, робота блискуча. Загалом я думаю, що вона буде продовжена– зазначив Мусієнко.

Склад був укомплектований не на 100%, однак його знищення однаково є суттєвою втратою для ворога. На думку військового експерта, українські Сили оборони продовжать полювання, тому що цілі ще є.

Зверніть увагу! Військово-політичний оглядач групи "Інформаційний спротив" Олександр Коваленко зазначив, що ​​загалом на території Росії п'ять великих складів з боєприпасами, які наразі функціонують.

Втім, тепер з'явилася ще одна особливість – ворог почав частіше застосовувати так звані польові склади. Тобто росіяни вивозять ракети та боєприпаси з арсеналів й розконцентрують в лісосмугах, в лісах. Окупанти сподіваються, що так нібито менш помітно, наприклад, зі супутників. Проте у Воронезькій області склад, який ЗСУ успішно уразили, теж був у лісі.

Які наслідки для фронту

Була інформація, що начебто на цьому складі зберігалися артилерійські боєприпаси, які окупанти використовують, зокрема і на Курщині, і на Харківщині. Мусієнко сказав, як справді це впливає на вороже угруповання "Північ".

Це, звісно, має ефект, але він тимчасовий. Очевидно, що для ворога це створить проблеми, якими українські військові можуть скористатися– зауважив військовий експерт.

Далі окупанти почнуть переорієнтовувати свою логістичну інфраструктуру. Але паралельно відбуватиметься спостереження й відповідно з'явиться ще одна додаткова точка на мапі, по якій потрібно цілитися.

Чим били по складу

На думку Мусієнка, арсенал з ракетами та боєприпасами у Тверській області українські військові могли уразити різними типами дронів. До того ж удар був організований таким чином, щоб дещо дезорієнтувати й перевантажити російську систему протиповітряної оборони.

Загалом це вдалося, тому що фактично дрони зайшли роєм. На кадрах, які є в мережі, видно, що вибухати почало синхронно. Не виключаю, що серед них міг бути дрон "Паляниця"– припустив військовий експерт.

Також була версія, що, можливо, навіть не дрони, а далекобійні західні ракети й Україна непублічно має дозвіл на ураження російських об'єктів. Втім, по кілометражу дещо далеко, ракети могли б не дістати.

"Я б не виключав бойове випробування української балістичної ракети, але навряд чи буде використання ракет-партнерів до зустрічі президентів Володимира Зеленського та Джо Байдена", – додав Мусієнко.