Тоді, показово, з метою посилити цю ідею та вислужитися перед путіним, мільярдер Сулейман Керімов заявив, що переведе 100 млрд рублів добровільно. За даними The Bell, олігархи з березня зібрали для путіна 383 млрд рублів, де левова частка, ймовірно, належить саме внеску Керімова. Про це пише Дмитро Корнієнко.

Керімов і Wildberries

Але Керімов нам ще добре відомий з іншої історії. А саме з протистояння з Кадировим за славнозвісний Wildberries. Коли структури, афілійовані з Керімовим через Мірзояна, реалізовували поглинання Wildberries на тлі розлучення засновників компанії Бакальчуків. З іншого боку, сам Кадиров вбачав можливість отримати свою частку від найбільшого маркетплейсу, коли до нього звернувся Бакальчук.

Історія яскрава, зі стріляниною у центрі столиці, погрозами Кадирова кровною помстою для Керімова. Але зрештою все завершилося реалізацією інтересів Керімова, оскільки поглинання Wildberries його структурами було погоджено самим Путіним.

На початку 2026 року, щоб згладити кути конфлікту, Керімов (видно, за наказом Кремля) виплатив Кадирову 1,8 мільярда доларів відступних. Після чого Кадиров, який погрожував Керімову кровною помстою, почав називати його "братом".

Але суть така, що структури, пов’язані з Керімовим, фактично стали ключовими бенефіціарами Wildberries.

Тож виходить, удари по Wildberries – це не тільки удари по логістиці військових товарів (все для ес-ве-о / логістиці товарів з Китаю), це не тільки удари по банківській сфері (більшість товарів кредитовані, як і сам Wildberries), це не тільки психологічні удари за "Нову Пошту" тощо – це все ще удари по бізнес-інтересах людини, яка робить найбільші добровільні внески для вбивства українців.

Є гроші на війну – шукай гроші на відбудову бізнесу

Важливо поєднати удари по Wildberries з інформаційною кампанією, адже це ще й відповідь за внески олігарха у війну проти України. Якщо ти фінансуєш війну – ти законна ціль. Є зайві гроші давати Кремлю на війну – шукай на відбудову бізнесу.

Чому важливо це поєднати? Кремлівські олігархи роблять внески як під тиском, так і з власної волі. Українцям їхні мотиви мають бути "до лампочки" – є сам факт внеску. Але навіть під тиском чи з власної волі обсяг внеску може бути різний. Україні важливо досягати зменшення цих обсягів, створивши додаткову пряму пов’язаність: "фінансуєш – тоді проблеми йдуть у пріоритеті до тебе".

За січень-березень недержавні організації (добровільні внески для Путіна) перерахували до бюджету загалом 15,6 мільярда рублів. А вже у квітні ця сума зросла в 10 разів – до 159,7 мільярда рублів. У травні вона збільшилася ще на 45,5 %, до 232,3 мільярда, у червні – на 27 %, до 294,4 мільярда, а за липень і частину серпня – ще приблизно на 30 % (майже до 400 мільярдів).

Нехай ці кошти не перекривають потреби Кремля, але вони є додатковими. Тому шляхи пошуку того, як зменшувати "мотивацію" чи збільшувати "ухилення" російських багатіїв від фінансування війни, – є пріоритетним завданням.

Тож нехай рядовий кремлівський олігарх умовно знає, наскільки шкідливо для бізнесу бути в "топдобровольцях": чим вище твій бізнес у рейтингу з добровільних внесків, тим ближче твій бізнес до шорт-листа українських цілей. І нехай Керімов буде прикладом.

А завдання для медійників та політиків – цей приклад інформаційно оформити під уже наявні удари по Wildberries. Посил такий: "Є гроші на війну – тоді шукай гроші на відбудову бізнесу".