Онлайн Редакція Вакансії Контакти Ігри Гороскоп
18 листопада, 17:19
5

Хто контролюватиме мільйони на відбудову України: як не повторити помилок "Великого будівництва"

Масштабні державні та міжнародні інвестиції не гарантують якісних змін. Щоб кошти справді працювали на розвиток громад, важливо контролювати не лише результати, а й сам процес ухвалення рішень.

Один з інструментів для цього – моніторингові комітети, які вже працюють у країнах Європейського Союзу. Детальніше читайте в ексклюзивній колонці для 24 Каналу.

866 кримінальних проваджень замість успішної відбудови 

"Велике будівництво" – масштабна державна програма, яку запустили у 2020 році. Вона передбачала будівництво та низку ремонтних робіт (дороги, школи, лікарні та інша інфраструктура). На початку програми лише на оновлення 4 тисяч кілометрів державних доріг передбачили 85 мільярдів гривень. 

Такі обсяги фінансування робили особливо важливими прозорість закупівель, обґрунтованість кошторисів і контроль за використанням бюджетних коштів. Проте вже у перший рік реалізації програми виникли питання щодо вартості дорожніх робіт. 

У травні 2020 року видання Bihus.Info опублікувало розслідування про закупівлі "Укравтодору". Журналісти зазначили, що в кошторисах великих дорожніх тендерів ціни на асфальтобетон могли бути суттєво завищені порівняно з ринковими. За описаною схемою, підрядники могли купувати матеріали дешевше, а потім перепродавати їх за вищими цінами, закладеними в кошториси. Керівництво відомства заперечувало всі звинувачення.  

За даними Офісу генерального прокурора, які оприлюднило видання "Економічна правда", протягом перших 11 місяців 2020 року правоохоронці виявили 429 кримінальних правопорушень, пов'язаних із виконанням робіт у межах "Великого будівництва". Станом на 1 грудня 2020 року досудове розслідування тривало у 866 кримінальних провадженнях. Серед напрямів, яких вони стосувалися, були закупівлі, визначення вартості робіт і матеріалів, виконання та приймання робіт. За оприлюдненою інформацією, на той момент 86 проваджень уже мали обвинувальні акти, передані до суду, а 108 особам повідомили про підозру. 

Ці цифри не означають, що в кожному випадку порушення було доведене судом, однак демонструють масштаб питань, які потребували перевірки.  

На регіональному рівні також були проблеми. Наприклад, у червні 2021 року Запорізький центр розслідувань опублікував матеріал про підрядників "Великого будівництва" в Запорізькій області. За даними видання, у 2020 році в межах програми в регіоні витратили понад 300 мільйонів гривень, а серед виконавців інфраструктурних проєктів були компанії, щодо яких раніше виникали питання через тендери, ціни та дотримання термінів.  

Проблеми "Великого будівництва" не обмежувалися окремими недоліками під час виконання робіт. Ризики виникали на різних етапах реалізації програми: від формування кошторисів і проведення закупівель до вибору підрядників та контролю за виконанням договорів. І тут постає питання: чи достатньо перевіряти витрати вже після того, як кошти було освоєно, а проблеми стали предметом журналістських розслідувань? Чи існує механізм, який допомагає виявляти ризики раніше, регулярно перевіряти прогрес і ставити під сумнів рішення, які можуть не відповідати цілям програми? Саме цю роль можуть виконувати моніторингові комітети. 

Що таке моніторингові комітети і як вони працюють 

Моніторинговий комітет – це група представників різних сторін, яка стежить за реалізацією програми протягом усього циклу її впровадження. Його особливість – у складі та підході до роботи. До комітету входять не лише представники уряду, відповідальні за програму, а й представники місцевого самоврядування, громадських організацій, бізнесу, профспілок та експертного середовища. 

Завдяки цьому програму та проєкти оцінюють з різних перспектив. Для представників уряду важливо, щоб кошти використовувалися відповідно до плану та встановлених правил. Для місцевої влади – щоб фінансування відповідало реальним потребам, а проєкти приносили користь громадам. А для громадських організацій та експертів – щоб рішення були обґрунтованими, а процес їхнього ухвалення – прозорим. 

Такий підхід ґрунтується на принципі партнерства, який є обов'язковим у політиці ЄС. Рішення щодо розвитку громади не мають ухвалюватися лише згори, має бути почута думка усіх зацікавлених сторін. 

Завдяки участі зовнішніх експертів комітет посилює спроможність державних органів та допомагає із операційною роботою. Водночас він не замінює фінансовий аудит чи правоохоронні органи. Його завдання – це не розслідувати порушення, а забезпечувати додатковий рівень нагляду, обговорювати перебіг програми та вчасно виявляти можливі виклики. 

Як це може працювати в Україні 

Досвід "Великого будівництва" показав, наскільки важливо забезпечувати прозорість і нагляд під час реалізації масштабних державних програм. Сьогодні Україна має можливість врахувати ці уроки та випробувати інший підхід на прикладі справедливої трансформації. 

У 2025 році уряд затвердив Державну цільову програму справедливої трансформації вугільних регіонів до 2030 року. Вона покликана підтримати громади, які поступово відходять від залежності від вуглевидобування, розвивають нові напрями економіки та створюють можливості для місцевих жителів. 

На реалізацію Держпрограми мають спрямовуватися не лише кошти державного бюджету, а й міжнародна фінансова підтримка. Зокрема, Європейський інвестиційний банк анонсував програму Just Transition and Just Resilience for Ukraine (JTR-U) обсягом 19,6 мільйона євро. 

Щоб ці ресурси працювали на потреби громад, важливо мати на державному рівні механізм, який дає змогу відстежувати реалізацію держпрограми, обговорювати ухвалені рішення та забезпечувати прозорість процесу для громадян і міжнародних партнерів. Саме тому ми пропонуємо випробувати модель моніторингового комітету для політики справедливої трансформації. Такий пілот допоможе посилити участь громад у процесі ухвалення рішень, а також дозволить напрацювати практичну модель, яку в майбутньому можна буде застосовувати й до інших програм відбудови та регіонального розвитку. 

Це можливість не повторювати попередні помилки, а закласти прозоріші правила реалізації державних програм та міжнародних інвестицій.  

Колонка є особистою думкою автора, редакція 24 Каналу може не поділяти її.

Пов'язані теми: