Та чи дійсно варто боятися відключень світла по 20 годин, в ексклюзивному інтерв'ю 24 Каналу прокоментував радник голови Офісу Президента України Михайло Подоляк. Більше про те, якою буде зима, – читайте далі в матеріалі.

Варте уваги Як підготуватися до зими та морозів, якщо не буде світла: важливі поради для всіх українців

Нагадаємо, що в першій частині інтерв'ю ми розповідали, що включатиме план перемоги Володимира Зеленського у війні. Більше важливих деталей – читайте за посиланням.

Владімір Путін під час візиту до Туреччини хоче, щоб його літак супроводжували винищувачі Росії, адже боїться, що під час польоту Україна намагатиметься збити цей літак. Також у Кремлі бояться замаху на Путіна і його оточення, тому що Туреччина є членом НАТО. На вашу думку, чи дозволять у суверенному просторі НАТО перебувати російським винищувачам?

На жаль, міжнародний юридичний простір поки що не працює. Путін це усвідомлює і тому постійно хоче довести на різних рівнях, що не існує ніякого міжнародного права, ніяких домовленостей, ніяких альянсів. Мовляв, якщо ти поводитимеш себе максимально нахабно, тоді впливатимеш на ситуацію, будеш домінувати. Спроба легально зайти в повітряний простір країни НАТО – це спроба ще раз показати, що ти домінуєш.

Я не зовсім розумію, навіщо Туреччині це підкреслювати. На мій погляд, сьогодні Туреччина – дійсно регіональний лідер і трошки більше, ніж Росія, якщо ми говоримо про акваторію Чорного моря. Туреччина, безумовно, може себе поводити більш агресивно – в доброму сенсі – щодо Росії.

Ми розуміємо, що Туреччина зацікавлена в отриманні додаткових економічних можливостей, і вона може скористатися моментом. Це її право, як і будь-якої іншої країни. Індія, Китай вчиняють так само. Вони хочуть сьогодні спекулятивно отримати від Росії максимальну дохідність, тому що мають внутрішні економічні проблеми.

Ми знаємо, що з лірою відбувається, що взагалі в економіці Туреччини відбувається так само, як в економіці Китаю. Тому можливість отримати додатковий дивіденд від Росії, яка потерпає від втрати репутації, – це нормальна стратегія.

Утім, якщо ви є глобальним, регіональним лідером, то вам не треба міняти свої правила чи ті правила, які гарантують вам певні відносини в межах Північноатлантичного альянсу. Росія і так вам все віддасть.

Путін відверто грає у свою інфернальну гру, коли наголошує, що летітиме зі своїми винищувачами, і це Туреччина має йому прогарантувати. Він хоче показати свою монструозність, що він ламає глобальні правила та прагне довести своє домінування.

Чи буде на це якось реагувати Туреччина, – подивимось. Але мені здається, що лідерство треба підкреслювати в будь-якому форматі, і пан Ердоган може це зробити. До того ж він чітко показав, що його мало обходять концепції Росії. Ердоган заявляє про те, що міжнародне право потребує виконання, і тому Крим має бути повернений Україні.

Путін останні місяці дуже часто посилається на якісь "стамбульські домовленості". Раніше він 8 років намагався говорити про Мінські домовленості. Водночас Ердоган наголошує, що Туреччина щиро бажає завершення війни справедливим, міцним миром на основі територіальної цілісності, суверенітету і незалежності України. Це означає, що Крим має бути повернутий Україні.

Дуже проста відповідь: Путін, як завжди, відверто бреше – навіть не маніпулює. Це виключно людина, яка завжди продає брехню. Немає ніяких підписаних "стамбульських домовленостей", тому що Росія і в Стамбулі, і в Білорусі наполягала на ультимативному виконанні своїх вимог:

  • віддати українську територію і юридично зафіксувати її за Росією. Це неможливо: міжнародне право це не дозволяє зробити, і ніхто в Україні не зробив би це ніколи;
  • Україна має відмовитись від своєї внутрішньої і зовнішньої суб'єктності;
  • Росія хоче сама вирішувати, які мови, культура, історія будуть в Україні;
  • скасування санкцій проти Росії;
  • Україна не має права вимагати компенсації чи юридичної відповідальності за злочини, тому що ніяких злочинів Росія не чинила.

Цю маячню не те що підписати – її навіть серйозно обговорювати не можна було б. Це не питання, що є якісь домовленості. Президент України про це говорив – він нікому не давав мандат на будь-які підписи. Тому немає ніяких "стамбульських угод". Путін відверто бреше і продовжуватиме це робити, тому що вся політика Путіна – це завжди брехати. Він вважає, що брехатиме, а інші почнуть навколо цієї брехні вести якусь іншу політику.

Вони цілком серйозно обговорюють "стамбульські домовленості", яких не існує. Вони обговорюють цю концепцію: мовляв, все було підписано, але приїхав Борис Джонсон (експрем'єр Британії – 24 Канал) і зупинив це все. Усе зовсім не так.

У цьому і є тактика Росії – вкинути відверту маячню і створити дискусію навколо цього, масштабувати її. Потім говорити, що "ми ж тоді могли практично все завершити". Росіяни кажуть, мовляв, ми ж пропонували Україні просто не вступати в НАТО, для цього ми зайшли та вбили тисячі людей в Київській області. Цілком серйозно цю неймовірну маячню обговорюють. Тому немає ніяких "стамбульських угод".

Щодо Мінських угод, на мій погляд, там є вина і чинної тодішньої української влади, тому що не треба було йти на ці угоди. Також є вина країн-посередників – Німеччини і Франції, які чомусь відкинули концепцію міжнародного права і погодились на те, що одна країна може анексувати частину іншої суверенної країни.

Це був нонсенс, який створив у того ж Путіна враження, що так воно буде і далі: він по частинах забиратиме Україну, і всі йому казатимуть, мовляв, так не можна, але що ж ми зробимо.

Путін
Путін вигадав собі якісь "стамбульські угоди" / Getty Images

Скандальний фільм про "русскіх" на війні їде в Торонто. Там сказали, що не будуть знімати його з показу, і мають на це право, бо там канадські гроші. Тобто цей фільм про "русскіх на войнє" спонсорувався, зокрема, за канадські гроші.

Хотілося б, до речі, послухати дуже активну нашу діаспору в Канаді. Вони можуть нам дати поради, як ми себе маємо поводити, але було б бажано пояснити, як цей канадський медіацентр, де є кошти платників податків, профінансував створення абсолютно пропагандистської стрічки "Русскіє на войнє".

Послухайте, що ця Трофімова (Анастасія Трофімова, режесерка фільму – 24 Канал) говорить. Послухайте її інтерв'ю. Вона відверто говорить: мовляв, "приїхала; там гарні хлопці, такі сердечні; що вони взагалі не заслуговують, щоб на них ображались. Там взагалі немає ніякого геноциду. Вони дуже обережно себе поводять" і так далі.

Послухайте, що вона верзе! Це жах. Це ми говоримо про емоційне сприйняття війни. Венеційський кінофестиваль, вони навіть не усвідомлюють, що роблять; вони показують з іншого боку. Агресор, вбивця приходить вбивати дитину, і вони насолоджуються тим, що дивляться. Мовляв, дивіться, так це ж людяний агресор. Він відрізатиме людині голову, але й анекдоти розказує, у нього дружина є.

Ви розумієте абсурдність цього? Це повна деструкція морально-етичних елементів сучасної цивілізації. Ви не можете толерантно підходити до країни-агресорки; не можете толерувати вбивцю. Ви не можете цього робити, це спотворює враження. Агресор прийшов вбивати. Безумовно, він використовує виделку, коли їсть, може при цьому посміхатись, і коли відрізатиме голову, то теж буде посміхатись.

Було б бажано почути декілька сторін, окрім Трофімової. Пропагандистів ми з вами розуміємо: вони будуть розказувати, нібито "не всі росіяни геноцидом займаються, це ж війна Путіна, він особисто займається геноцидом". Вони абсолютно "обережно" все роблять: "обережно" б'ють по центру Полтави чи по середмістю Львова.

Я залишив за дужками, що навіть якщо там є військовий об'єкт, то якого біса ти туди взагалі стріляєш? Але там і військових об'єктів навіть немає. Для чого ти б'єш по середмістю Львова? Для того, щоб вбити максимальну кількість людей. Це ж робить "тільки" Путін. "Тільки" Путін воює, і близько мільйона санітарних втрат у цій війні з російського боку – це все діти Путіна, я правильно розумію? Чи сам Путін в реінкарнаціях мільйонів особистостей? Це так виглядає.

До теми "Я не бачу воєнних злочинів": українці підірвали мережу реакцією на фільм "Росіяни на війні"

Також хочеться почути представників канадського уряду. Я розумію, що це неформально. Ми не можемо наполягати на цьому, вони можуть робити все, що вважають за потрібне. Але було б бажано почути: як так? Які є мотиви фінансування російської пропаганди?

Тобто російського федерального бюджету, який фінансує свою пропаганду, недостатньо? Треба ще зібрати гранти якісь? Знайти донати по світу для того, щоб збільшити можливість пропагандистського впливу Росії? Треба просто зрозуміти це.

Нарешті кінофестиваль: така видатна стрічка була? Так круто було показано? Показати людожерів замість того, щоб показати людожерство як концепцію "русского міра". Ви хочете показати, що людожери – це люди, які мають право зайти в будь-яку іншу країну і порізати людей? Хотілося б і тут офіційно щось почути.

Winter is coming. Хтось говорить, що за оптимістичним сценарієм може не бути електрики 12 годин на добу. Песимістичні прогнози – без світла 20 годин на добу. Хтось говорить, що все залежить від наступних російських атак по енергетиці України. Є у нас розуміння того, як ми пройдемо цей опалювальний сезон і цю зиму?

Пройдемо тяжко, як і минулий сезон пройшли. Але я не зовсім розумію ці всі лякалки про 12 – 20 годин.

Є кілька важливих аспектів, які треба розуміти. Насамперед все залежить від кількості масованих ракетних ударів. А для цього потрібна масована протиракетна оборона. Президент постійно говорить на різних майданчиках, що потрібне суттєве нарощування кількості систем Patriot, систем SAMP/T, систем NASAMS і до них протиракет, тоді система працюватиме. Також важливим є:

  • фізичні захисти об'єктів;
  • можливості швидко відновлювати об'єкти завдяки накопиченим ресурсам. До прикладу, ті ж трансформатори, якщо ми говоримо про розподіл електроенергії;
  • глобальний тиск на Росію щодо виконання правил ведення війни.

Ви розумієте абсурдність цього? Росія навіть цього не дотримується. Буквально днями вийшов Сєргєй Шойгу та сказав, що Росія завдавала ударів по енергетичній інфраструктурі, по цивільних і торговельних суднах акваторії Чорного моря. Він відверто говорить, що росіяни усвідомлено чинили злочини проти людяності, їх попросили цього не робити. І вони начебто погодилися, якщо Україна встане на коліна, але Україна не стає на коліна, тому вони продовжують це робити.

Отже, має бути відповідний дипломатичний тиск на Росію. Є відповідні інструменти – Україні необхідні далекобійні інструменти, щоб Росія втрачала свої енергетичні ресурси й можливості зіставно з нами. Я розумію, що для Росії традиційно жити без певних елементарних умов, але принаймні щоб основні регіони також втрачали можливість мати повноцінну енергетичну інфраструктуру. Це, мені здається, дієві інструменти.

Україна на різних рівнях цим опікується. Енергетичний штаб працює, Ставка Верховного Головнокомандувача працює. З партнерами обговорюється необхідність постачання додаткових протиракетних систем. Ви знаєте, що є відповідні рішення від низки країн: Румунії та Німеччини. Було б бажано і Сполученим Штатам до цього доєднатися.

Є рішення щодо накопичення необхідного ремонтного інструментарію, щоб швидко відновлювати енергосистему. Тобто три рівні:

  • воєнний захист;
  • фізичний захист;
  • швидке відновлення.

Усім цим опікується держава. Раджу не перейматися усіма прогнозами. Ми не готові з вами робити дійсно правильні прогнози, бо це залежить від спроможності Росії завдавати масованих ракетних ударів.

Тут є ще один фактор – санкції, які Росія обходить. Насамперед ракети "Калібр", "Іскандер" мають 70% компонентів з країн Європи, Азії та Північної Америки. Було б бажано, щоб вони не могли цього робити і не могли накопичувати ракети. Якщо це працюватиме, то тоді матимемо більш-менш контрольовану ситуацію.

Кажуть, що балістичні ракети, які Іран передав Росії, схожі за своєю дією на перероблені С-300. Також говорили, що на території країни-агресорки ракет до С-300 вистачає, а тут раптом іранська балістика. Не вистачає чи іранські ракети інші?

Не вистачає. Я про це постійно говорю. Коли ми читаємо з вами, що в Росії багато ресурсів, то це не так.

Так, Росія може тиснути, має відповідну кількість ресурсу. Але вона поступово занурюється у ресурсну дефіцитність, тому там шукають можливості збільшити інтенсивність обстрілів. У цьому випадку, якщо ми говоримо про іранську балістику, це 100 – 120 кілометрів глибини. Вони хочуть збільшити інтенсивність обстрілів, тому що ресурсу не вистачає.

Якщо гарно працюватиме наша контравіація, то тоді вони втратять те, що сьогодні їм дозволяє домінувати, – це керовані авіаційні бомби. Вони хочуть це скомпенсувати через можливість у великому обсязі використовувати іранську балістику.

Вони отримують її через Каспій. Вже є офіційні заяви від США. Поки ми не можемо з вами підтвердити використання іранської балістики. Тут треба дочекатись офіційних заяв від наших військових чи від нашої розвідки, але передача вже зафіксована розвідкою Сполучених Штатів.

Ресурсна дефіцитність очевидна. Я не розумію, до речі, мотивацію Ірану: навіщо йому втручатись у війну, яка не є його війною? Бо це матиме для нього вкрай негативні наслідки. Проте це приводить нас до іншого питання: потрібно суттєво наростити системи протиракетної оборони, зокрема і прифронтові системи.