Сі Цзіньпін здатний зупинити війну в Україні одним телефонним дзвінком, адже російський ВПК тотально залежить від китайських постачань. Це доводить повну втрату суб'єктності Москвою, яка стала лише інструментом для виснаження ресурсів НАТО перед імовірним нападом КНР на Тайвань.

Президент Ліберально-демократичної ліги України Артур Харитонов для 24 Каналу розкрив справжню роль Пекіна у російській агресії та сказав, чому сьогодні потрібно стримувати вже не лише Росію, а саме Китай, від рішень якого залежить початок Третьої світової війни.

Ілюзія російської самостійності та тотальний контроль Пекіна

Сучасна Росія остаточно втратила власну геополітичну суб'єктність, перетворившись на інструмент реалізації глобальних амбіцій КНР. Уся ескалація, яку сьогодні спостерігає світ у війні проти України, включно зі злочинами проти цивільного населення, абсолютно узгоджена з Пекіном.

Російсько-китайський симбіоз, про який регулярно заявляє Володимир Путін, насправді є процесом канібалізації Росії Китаєм. Пекін поглинає російські ресурси та використовує територію Росії для підготовки до власної глобальної війни.

Показовим є те, що навіть у питаннях міжнародної політики Москва втратила власний голос. Усі заяви російських посадовців щодо мілітаризації Японії є лише ретрансляцією китайських наративів. Росія синхронно з КНР просуває тези про "неомілітаристів" у Токіо, намагаючись прив'язати це до вигаданих "неонацистів" в Україні.

Це єдина світова кампанія, якою керує безпосередньо Сі Цзіньпін. Більше того, Москва намагається переписати історію, акцентуючи на вигаданій "перемозі" над Японією у Другій світовій війні, хоча насправді СРСР підступно порушив пакт про нейтралітет, захопивши Сахалін та Курильські острови.

Китай контролює Росію та готується до війни: дивіться відео

Навіщо Сі Цзіньпіну війна в Європі

Для Китаю російська агресія проти України – це стратегічний інструмент виснаження Північноатлантичного альянсу. Головна мета Пекіна полягає в тому, щоб змусити Європу та США розпорошити свої військові, фінансові та промислові ресурси.

Сі Цзіньпін планує захоплення територій в Індо-Тихоокеанському регіоні. Для успішної кампанії йому критично необхідно, щоб у вирішальний момент західні союзники не змогли надати жодної підтримки Тайваню, Японії чи Південній Кореї.

Щойно Європа та Америка почнуть відновлювати свої військово-промислові спроможності, Китаю знову знадобиться "російська карта" для створення нових криз на кордонах з європейськими державами. У Сі Цзіньпіна немає мети будувати глобальну стабільність – його стратегія базується на агресії.

Технологічний зашморг: як КНР живить російський терор

Китай не є нейтральною стороною конфлікту. Російський військово-промисловий комплекс перебуває у тотальній залежності від китайських постачань. Кожен реактивний безпілотник "Шахед", який атакує українські міста, складається з китайських деталей. Зокрема, КНР постачає:

  • Реактивні двигуни китайського виробництва;
  • Mesh-системи, які забезпечують зв'язок дрона з оператором для точного наведення;
  • Верстати та обладнання для виробництва зброї.

Сі Цзіньпін зосередив у своїх руках найбільшу владу в сучасній історії Китаю, перевершивши навіть Мао Цзедуна. Жодна деталь не може потрапити до Росії без його відома. Одного наказу лідера КНР достатньо, щоб повністю перекрити постачання і зупинити російську військову машину. Натомість обсяги передачі технологій лише множаться. Саме тому на закритих міжнародних зустрічах дедалі частіше лунає теза: стримувати потрібно вже не Росію, а Китай, роблячи ціну такої підтримки непомірною для Пекіна.

Коли можлива Третя світова війна?

Реальна загроза початку Третьої світової війни або відкриття нових глобальних фронтів виникне лише тоді, коли відповідний наказ віддасть Сі Цзіньпін. До цього моменту всі ядерні погрози Путіна залишаються лише інструментом залякування західних партнерів України з метою зменшення військової допомоги.

Ключовим маркером для початку глобальної ескалації стане 2028 рік, коли на Тайвані відбудуться вибори президента та парламенту. Пекін сподівається на перемогу прокитайських сил, які погодяться на "мирне" входження острова до складу КНР. Якщо цей сценарій реалізується, Китай розпочне підготовку до війни проти Японії та Південної Кореї.

Якщо ж владу на Тайвані збережуть продемократичні сили, Сі Цзіньпін може запустити сценарій глобальної війни, в якій Росія буде готова атакувати держави НАТО. На противагу цим загрозам, Японія зараз розблоковує свій військово-промисловий комплекс найшвидшими темпами у світі, закріплюючись як потужна військова держава.

Чому Україна стала мішенню?

На тлі глобальної поляризації загострюється і внутрішня політика азійських держав, що безпосередньо впливає на Україну. Дипломатичний скандал із Південною Кореєю щодо передачі полонених солдатів КНДР є наслідком політичної гри південнокорейського президента Лі Чже Мйона.

Представляючи ліві сили, він традиційно намагається балансувати у відносинах з автократіями – Росією, Китаєм та КНДР. Південнокорейське суспільство є глибоко травмованим і поляризованим. У той час як праві сили виступають за співпрацю зі США та Україною, ліві мріють про примирення з Кім Чен Ином, що є абсолютною ілюзією в нинішніх умовах.

Через падіння рейтингів та неможливість відкрито атакувати США чи Японію, Лі Чже Мйон обрав Україну на роль зовнішнього ворога. Викриття прихованої комунікації Сеула з Пхеньяном зруйнувало його плани, тому зараз він використовує трагедію українського народу для власної політичної капіталізації.

У цій ситуації Україна не повинна йти на поступки чи просити вибачення, адже звинувачення на адресу Києва є безпідставними. Цей прецедент доводить: майбутнє глобальної безпеки вирішується в Індо-Тихоокеанському регіоні. Україні необхідно кардинально посилити дипломатичну присутність у країнах Східної Азії, адже від їхньої позиції та постачань залежить архітектура безпеки всієї Європи.