Прокуратура займає визначальне місце серед всієї структури правоохоронних органів України. Відповідно до статті 2 Закону України "Про прокуратуру" на неї покладаються такі специфічні функції:
1) підтримання державного обвинувачення в суді;
2) представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим законом;
3) нагляд за додержанням законів органами, що провадять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство;
4) нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян.
Читайте також: Підозра Гладковському має певні зв'язки з Пашинським, – Рябошапка
Тому саме від прокуратури в основному залежить стабільність правоохоронної системи.
Як відомо, ще з радянських часів в прокуратурі збереглося так зване "ручне" керівництво в системі органів прокуратури. Що це означає? Всі підлеглі виконують вказівки свого керівника. Якщо не виконуєш, отже довго не пропрацюєш. Тому дуже важливим є те, хто саме займає посаду Генерального прокурора України.
Так, 12 травня 2016 року генеральним прокурором України призначили Юрія Луценка. Це перший очільник прокуратури, який не мав юридичної освіти. Саме для того, щоб його призначити, були внесені зміни до Закону України "Про прокуратуру". Що ж трапилося після призначення Юрія Віталійовича на цю посаду? Фактично, після цього почалося масштабне використання повноважень прокуратури для здійснення тиску на бізнес. Це здійснювалося через відкриття кримінальних проваджень за надуманими підставами та за надуманими статтям для наступного проведення обшуків, вилучення документів, накладення арешту на майно, вручення безпідставних повідомлень про підозри, та всіх інших "механізмів" кримінального переслідування. І все це робилося тільки для того, щоб так званий "підозрюваний" заніс визначену суму грошових коштів кому треба. Після цього активність по таких кримінальним провадженням різко знижувалася до нуля, а в багатьох випадках вони взагалі закривалися.
Юрій Луценко / Фото LIGA.net
Такий підхід в діяльності органів прокуратури призвів до звільнення цілої низки співробітників, які через свої моральні якості не змогли працювати в таких умовах. Фактично прокуратура була знищена, адже там залишилися працювати або корупціонери, або ті, хто не може знайти роботу в іншому місці.
Окремо необхідно зупинитися на тому, що саме при Луценко почалося медійне протистояння між Генпрокуратурою та Національним антикорупційним бюро. Це призвело до втрати довіри до тодішнього керівництва державою, не тільки власними громадянами, а й міжнародною спільнотою. Через це звільнення Юрія Віталійовича з посади, виглядало логічним.
Новим очільником ГПУ став Руслан Рябошапка. Здається, що після його призначення на посаду мали початися рішучі, радикальні реформи в діяльності прокуратури та кадрові зміни серед керівників обласних та місцевих прокуратур. Вже минуло півтора місяці з моменту призначення Рябошапки на цю посаду. Так, було розпочато процедуру переатестації діючих співробітників прокуратури, і це правильний крок. Проте до цього часу не відбулося призначення навіть керівників обласних прокуратур, а про місцевих мова навіть не йде. Все це призводить до того, що попри призначення нового Генпрокурора, на місцях фактично продовжують керувати люди колишнього генерального прокурора, що зводить нанівець усі починання нової влади.
Генеральний прокурор України Руслан Рябошапка / Фото з відкритих джерел
Все це викликає дуже великі сумніви у тому, що новий генпрокурор України зможе на практиці здійснити всі ті зміни, які оголошував президент Зеленський під час своєї передвиборної кампанії.
Читайте також: Верховна Рада повинна внести правки в закон про люстрацію, – Рябошапка