У своєму інтерв’ю на телеканалі ICTV Рябошапка наголосив, що закон повинен відповідати європейським вимогам, в іншому випадку це дозволить поновитися на посадах прокурорам, яких звільнили.
Важливо: Які наслідки матиме рішення ЄСПЛ щодо люстрованих чиновників часів Януковича
Через закон про люстрацію велика частина прокурорів була звільнена, але зараз є ризик того, що частина з них поновиться на місцях. Все завдяки рішенням Європейського суду з прав людини, в якому було констатовано порушення Україною своїх зобов'язань в рамках Європейської конвенції про права людини,
– пояснив Генпрокурор.
Рябошапка наголосив, що парламент, в першу чергу, має прийняти рішення відносно чинного закону про очищення влади та відповідним чином його виправити, щоб він відповідав європейським стандартам.
Варто зазначити – судді ЄСПЛ дійшли наступного висновку, що закон "Про очищення влади" не зважає на особисту роль, яку відігравали заявники, а також на те, чи були вони особисто пов'язані з будь-якою недемократичною діяльністю в період правління Януковича. В цьому сенсі український закон відрізняється від процедур люстрації, запроваджених у інших державах, які були цільовими і вузько спрямованими.
Щодо реформи прокуратури та атестації прокурорів, генпрокурор підкреслив, що чисельність прокурорів буде зменшено відсотків на 25-30, оскільки українська правоохоронна система не потребує такої великої кількості прокурорів.
Що таке люстрація?Офіційна назва люстрації в Україні – Закон "Про очищення влади". Поштовхом для розробки закону у 2014 році стали наслідки президентства Віктора Януковича. Закон визначає засади проведення перевірки держслужбовців та посадовців органів місцевого самоврядування і забороняє обіймати державні посади протягом 5 та 10 років певним категоріям фізичних осіб.