Любомир Гузар народився у Львові, та у 1944 році його сім’я вже опинилася в Австрії. Сюди їх, а також тисячі інших українців, в табори вивезли німці. Проте вони не пручались, бо страх перед більшовицькою окупацією був сильніший.

На щастя, у Австрії проживав далекий родич Гузарів, який і допоміг сім’ї втекти із табору. Згодом Любомир навчається в українській гімназії емігрантів у Зальцбурзі. Як розповіла його однокласниця, Любомир ще тоді вирішив, що хоче бути священником.

Читайте також: "Моя мрія – бути людиною": маловідомі факти з біографії Любомира Гузара

Його мрія збулась у США, куди сім'я переїхала у 1949 році. Там він став активним учасником Пласту, а згодом – капеланом в юнацьких таборах. В 1958 Любомир Гузар отримав сан.

Заразом Любомир продовжував студіювати богослов'я в Вашингтоні і Римі. У Вічному Місті написав дисертацію про Андрія Шептицького. Наступник Шептицького, митрополит УГКЦ у вигнані Йосип Сліпий висвятив Гузара на єпископа.

До початку 1990-х він правив у монастирі поблизу Риму. А в 1993 році повернувся до України і згодом очолив Українську Греко-Католицьку церкву.

Навіть відійшовши від справ, Любомир Гузар продовжував брати активну участь в житті незалежної України. Зокрема неодноразово приходив на Євромандан підтримувати активістів.