Що робити з СЗЧ: відповідь парламенту потрібна вже восени
Оборонний блок держави заходить в осінь із новою управлінською конфігурацією. 21 липня президент оголосив про призначення Михайла Драпатого Головнокомандувачем Збройних Сил України. Обов'язки міністра оборони з 20 липня виконує Євгеній Хмара, а розгляд кандидатури постійного очільника Міноборони очікується після 18 серпня, коли Верховна Рада повернеться до пленарних засідань.
Саме зараз формуються плани роботи відомства і Генерального штабу на найближчі місяці, і в цих планах має з'явитися окремий пункт про самовільне залишення частини. Детальніше читайте в ексклюзивній колонці для 24 Каналу.
СЗЧ давно перестало бути суто дисциплінарною проблемою і стало проблемою процесуальною. Держава вже збудувала механізм добровільного повернення людей у військо, вікно якого закривається 20 вересня. Чого держава не збудувала, так це спроможності обробити той вал кримінальних проваджень, який накопичився за чотири роки.
Розслідувати всі справи про СЗЧ неможливо, а амністувати всіх – неприпустимо
За оцінками, оприлюдненими до закриття офіційної статистики, станом на листопад 2025 року було зафіксовано понад 306 тисяч випадків залишення війська, з них близько 250 тисяч за СЗЧ і майже 56 тисяч за дезертирство. З грудня 2025 року Офіс генерального прокурора обмежив публічний доступ до деталізованої статистики щодо військових правопорушень, пояснивши це умовами воєнного стану.
Закриття цифр суті не змінило. У липні 2026 року директор Державного бюро розслідувань Олексій Сухачов підтвердив, що фактів СЗЧ не меншає, і водночас уточнив принципову деталь. Переховується лише приблизно третина тих, хто потрапив у цю статистику, а решта залишається в полі зору держави.
Обидва очевидні сценарії не працюють. Розслідувати кожен епізод за загальною процедурою фізично неможливо, бо на це немає ані слідчих, ані прокурорів, ані суддівського ресурсу. Фахівці з військової юстиції описують ситуації, коли проста солдатська справа проходить інстанції роками, і принцип невідворотності покарання від цього лише розмивається.
Амністувати всіх теж неприпустимо, бо це руйнує саму ідею військової дисципліни і є відвертою несправедливістю щодо тих, хто залишився на позиціях. Отже, питання не зводиться до вибору між покарати і пробачити. Питання в тому, хто веде цей масив справ і як швидко здатен його обробляти.
Військова служба правопорядку має отримати повноваження органу досудового розслідування
Ця ідея не є зовнішньою щодо правоохоронної системи, і в цьому її головна перевага. Її публічно озвучує саме ДБР. Олексій Сухачов пропонує надати Військовій службі правопорядку право здійснювати досудове розслідування окремих військових злочинів, зокрема СЗЧ, дезертирства і непокори.
Він наголошує, що це можна зробити в межах наявної штатної чисельності Збройних Сил і без збільшення фінансування. Відповідний законопроєкт уже перебуває на розгляді комітету з питань правоохоронної діяльності.
Юридично йдеться про дві норми:
- ВСП або Військову поліцію потрібно прямо включити до переліку органів досудового розслідування;
- потрібно визначити вичерпну підслідність, яка поєднує перелік складів злочинів, категорії військових звань і винятки для складних проваджень.
Обмеження за званням має принципове значення. Йдеться про військовослужбовців, які не мають офіцерського звання, тобто про солдатів і сержантів, а отже, про типові, масові і процесуально нескладні справи, які й формують основний вал. Провадження щодо старших офіцерів, організованих груп та епізодів зі зброєю або насильством мають залишитися за бюро.
Ця реформа не існує окремо від актуального порядку денного. Держава вже вибудувала і вхід у систему, і вихід із неї.
Звільнення від кримінальної відповідальності працює для тих, хто вчинив правопорушення вперше і добровільно повертається, а програма добровільного повернення діє до 20 вересня 2026 року.
Паралельно в парламенті лежить законопроект про реформу ТЦК із переведенням мобілізаційних процедур в електронний кабінет і відеофіксацією.
Бракує саме середньої ланки, тобто органу, який веде справу від рапорту до суду в осяжні строки. Тому посилення ВСП вбудовується в реформу мобілізації і реформу ТЦК, а не конкурує з ними за увагу парламенту.
Це рішення розвантажить ДБР і має стати справжнім змістом реформи
Масштаб навантаження на Бюро вимірюється цифрою, яку варто тримати перед очима під час будь-якої дискусії про його майбутнє.
У роботі слідчих ДБР перебуває понад 372 тисячі кримінальних проваджень, і значну частину цього масиву становлять військові справи. Передача типових проваджень щодо СЗЧ на ВСП дає бюро можливість сконцентрувати ресурс на тому, заради чого воно створювалося, тобто на корупції в оборонних закупівлях, катуваннях, злочинах правоохоронців і високопосадовців.
Це і є пряма відповідь на дискусію про реформу ДБР, яка триває від грудня 2025 року. Один із варіантів, що обговорюється зараз, передбачає повну переатестацію працівників Бюро.
Керівництво ДБР попереджає, що така переатестація одномоментно зупинить усі 372 тисячі розслідувань і залишить у підвішеному стані фігурантів, яким уже повідомлено про підозру. Рахункова палата за результатами аудиту підтвердила спроможність бюро виконувати покладені на нього завдання.
Реформа правоохоронного органу під час війни має вимірюватися тим, скільки справ вона дозволяє довести до суду, а не тим, скільки посад вона звільняє. Перерозподіл підслідності є конкретним, підготовленим фахівцями рішенням із вимірюваним ефектом. Заміна керівника на політичного призначенця і кадрові чистки під вивіскою вічних переатестацій такого ефекту не дають і дати не можуть.
До початку осінньої сесії від депутатів варто вимагати чотирьох кроків
Законопроєкт 6569-д про Військову поліцію і супровідний до нього 6570-д про зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального та Кримінального процесуального кодексів Верховна Рада ухвалила за основу ще 19 червня 2024 року, і тоді за нього проголосували 247 депутатів.
Відтоді минуло два роки. Оцінки роботи профільного комітету з питань правоохоронної діяльності залишаються позитивними, але доопрацювання не може тривати нескінченно.
Депутати мають здійснити такі кроки:
- оприлюднити доопрацьовані тексти законопроєктів 6569-д і 6570-д разом із порівняльними таблицями, щоб фахова спільнота бачила, що саме змінилося після першого читання;
- прямо включити ВСП або Військову поліцію до переліку органів досудового розслідування, без відсильних формулювань, які потім доведеться тлумачити роками;
- визначити вичерпну підслідність, поєднавши перелік злочинів, військові звання і винятки для складних справ;
- призначити друге читання і затвердити поетапний план запуску, кадрового відбору та передачі проваджень із конкретними строками і відповідальними.
Осіння сесія починається в момент, коли оборонний блок формує нову управлінську конфігурацію, а вікно добровільного повернення закривається 20 вересня. Це рідкісний збіг, коли політичний момент і зміст реформи працюють в один бік.
Питання про те, що робити з СЗЧ, саме собою не зникне. Воно або отримає процесуальну відповідь цієї осені, або перетвориться на кількасоттисячний борг перед судовою системою, який згодом доведеться списувати вже суто політично.
Колонка є особистою думкою автора, редакція 24 Каналу може не поділяти її.