Вигідно і Вірменії, і нам: як Україні отримати нового союзника
11 грудня в Брюсселі відбулась зустріч Дмитра Кулеби і його колеги з Вірменії Арарата Мірзояна. До цього – у кінці листопада – вірменський дипломат демонстративно проігнорував саміт ОДКБ. Ми вкотре спостерігаємо позитивну політичну динаміку дистанціювання Єревану від Кремля і готовності до розширення співпраці з Києвом. Більше про це – в авторській колонці для 24 Каналу.
Безумовно, Україні необхідно взяти до уваги подібні сигнали та запропонувати ефективний формат організації системного діалогу, який забезпечуватиме реалізацію українських зовнішньополітичних інтересів на Кавказькому напрямку з дотриманням необхідних балансів і багатовекторності.
Читайте також Чому росіяни обрали стратегію гатити по Україні дронами, а не ракетами
Що це може дати Україні?
По-перше, очолити процес втрати російських позицій на рештках так званого пострадянського простору. Зокрема подальші успіхи Збройних Сил України на лінії фронту створюватимуть умови для реінтеграції Молдовою гібридного утворення "Придністров'я" і остаточного розриву Кишинева з Москвою.
Парламентські вибори 2024 року у Грузії можуть призвести до "перезавантаження" влади на проєвропейський лад.
У стратегічній перспективі Україна має нагоду стати "провідником" Вірменії в налагодженні партнерських зв'язків з країнами ЄС і США.
Подальше ослаблення Росії через війну проти України ще більше розв'язуватиме руки країнам Центральної Азії, у першу чергу Казахстану, для виходу з-під російського впливу і ведення незалежного зовнішньополітичного курсу.
Україна вже продемонструвала іншим країнам регіону, чим є Росія і які є передумови для розширення ізоляції кремлівського режиму навіть завдяки традиційним союзницьким для Москви країнам.
По-друге, не варто ігнорувати сценарій потенційної деструкції Росії й отримання незалежності теперішніми суб'єктами з-поміж кавказьких республік. У зазначеному контексті виникне нагальна необхідність в формуванні нової геополітичної архітектури в регіоні, де Україна може отримати важливу роль. Побудова конструктивних відносин з країнами Південного Кавказу – закладення основ для далекострокових перспектив.
Зауважте Реактивні "Шахеди": що не так з цією "дивозброєю" росіян
По-третє, після зрадництва Росії для Вірменії дуже важливо налагоджувати союзницькі відносини з надійними партнерами, серед яких, безумовно, Україна.
По-четверте, загальновідома вірменська діаспора за кордоном, першочергово у США і Франції, уже неодноразово демонструвала свої лобістські здібності. Для української сторони, не стане зайвим координація зусиль на вказаному напрямку: як з погляду ситуативного просування українських інтересів шляхом допомоги вірменського лобі, так і в межах використання вірменського досвіду роботи.
Чудовим кейсом для України могло б стати створення уповноваженого з питань діаспори, який би координував взаємодію з українською громадою і бізнесом в країнах стратегічного значення.
Важливо розуміти, що коли Вірменія дійде до логічного кроку щодо повноцінного виходу з ОДКБ і випровадження російських військ з бази в Ґюмрі, їй потрібна буде не тільки політична, але й безпекова підтримка, де Україна матиме нагоду сказати своє слово.
Як Україна, так і Вірменія вже зробили правильні попередні дипломатичні кроки, але потрібно рухатися далі.
Рекомендуємо Шанс, який не можна втратити: чому дружба з Аргентиною так вигідна для України
Наступними етапами зі сторони Вірменії могли б стати:
- організація візиту прем'єр-міністра Нікола Пашиняна, який може відбутися вже у наступному році. Завдяки сміливому підходу вірменського лідера та дієвої роботи команди посольства Вірменії в Україні у 2023 році у Київ приїздила перша леді, наступний крок за самим Пашиняном;
- забезпечення активнішої роботи Єревану з вірменською діаспорою в Україні в питаннях політичного, гуманітарного і ділового партнерства. Як варіант, Вірменія може консолідувати глобальну вірменську діаспору, щоб взяти під власну опіку повне відновлення одного з українських регіонів (за прикладом того, як Миколаївська область перебуває під патронатом Данії). Реалізація останнього проєкту потребує активнішої позиції з боку теперішнього уповноваженого з питань діаспори Вірменії. На жаль, ми поки не бачимо подібних ініціатив з боку його відомства, а результати їх роботи на українському напрямку дуже скромні й часто негативно сприймаються проукраїнськими представниками вірменської діаспори в Україні. Проте українська сторона запровадить заходи, щоб виправити вказану ситуацію на краще.
Важливо, що кардинальний злом політичної ситуації у Вірменії вже відбувся і рух в напрямку Європи та США не можливо зупинити.