У Всесвітній день поезії 24 Канал зібрав 4 вірші, які повинен знати кожен українець. Їх особливість у тому, що вони оживають з новою силою саме тоді, коли найбільше потрібні.
Дивіться також 12 тисяч книг вдома, нещасливий шлюб і таємнича смерть: чого не розповідають про Івана Франка
"Заповіт" – Тарас Шевченко
"Заповіт" – один із найвідоміших віршів Тараса Шевченка. Він написав його в 1845 році, перебуваючи на засланні, далеко від України. Його перекладено десятками мов, а рядки знає не одне покоління українців. Саме рядки із "Заповіту" звучали на Майдані і сьогодні лунають у бліндажах та окопах.
Як умру, то поховайте
Мене на могилі
Серед степу широкого
На Вкраїні милій,
Щоб лани широкополі,
І Дніпро, і кручі
Було видно, було чути,
Як реве ревучий.
Тарас Шевченко / Портрет поета
"Любіть Україну" – Володимир Сосюра
Цей вірш було написано у травні 1944 року, під час Другої світової війни. Однак за кілька років його заборонили в СРСР. Та попри це він зберігся. У своєму вірші Сосюра в кількох рядках зумів сказати все про любов до Батьківщини.
Особливо сильно ці рядки звучать зараз, коли любов до України вимірюється не лише словами, а щоденною боротьбою.
Любіть Україну, як сонце, любіть,
як вітер, і трави, і води,
В годину щасливу, і в радості мить,
любіть у годину негоди.
Любіть Україну у сні й наяву,
вишневу свою Україну,
красу її, вічно живу і нову,
і мову її солов'їну.
Без неї – ніщо ми, як порох і дим,
Розвіяний в полі вітрами…
Володимир Сосюра / Архівне фото поета
"Contra spem spero!" – Леся Українка
"Без надії сподіваюсь" – девіз, який став символом української волі до життя всупереч усьому. Цей вірш – про те, як посміхатися крізь сльози, співати посеред горя й сіяти квіти на морозі. У 2026 році він звучить актуальніше, ніж будь-коли.
Гетьте, думи, ви хмари осінні!
То ж тепера весна золота!
Чи то так у жалю, в голосінні
Проминуть молодії літа?
Ні, я хочу крізь сльози сміятись,
Серед лиха співати пісні,
Без надії таки сподіватись,
Жити хочу! Геть, думи сумні!
Я на вбогім сумнім перелозі
Буду сіять барвисті квітки,
Буду сіять квітки на морозі,
Буду лить на них сльози гіркі.
І від сліз тих гарячих розтане
Та кора льодовая, міцна,
Може, квіти зійдуть – і настане
Ще й для мене весела весна.
Леся Українка / Фотопортрет письменниці
"Перше до коринтян" – Артур Дронь
Водночас велика війна народила й нову поезію, яка сьогодні лунає на весь світ. Яскравий приклад – Артур Дронь, поет і ветеран. Його вірш "Перше до коринтян" із збірки "Тут були ми", яку перекладено низкою мов, став справжнім гімном фронтової любові.
Любов риє окопи і живе в них,
і гризе у них лід із розрізаної пляшки,
коли хоче пити у мінус двадцять.
Любов виходить на бойові чергування,
піднімається на позиції
з грижами, з температурами, із простатитами,
із контузіями, з астмами і алергіями,
з високою імовірністю
не повернутися,
з думками про когось
найважливішого.
Все зносить, вірить у все, сподівається всього, все терпить!
Саме один із віршів Дроня цитувала прем'єр-міністерка Італії Джорджія Мелоні на прес-конференції з Президентом Зеленським у 2023 році, а 24 лютого 2026 року до річниці вторгнення "Перше до коринтян" в англійському перекладі Юлії Мусаковської прочитав британський актор сер Ієн Мак-Келлен – відео з читанням оприлюднили на сторінці Ukraine Wow.
Ієн Мак-Келлен читає "Перше до коринтян": дивіться відео
Який вірш Ліни Костенко став популярним у TikTok?
Один із найвідоміших віршів Ліни Костенко – "Очима ти сказав мені: люблю", несподівано став популярним у соцмережах. Ще у 2023 році в TikTok з'явилося відео, де цей твір начитано голосом поетеси, і звук швидко став вірусним.
Не так давно він отримав нове життя завдяки тренду, де користувачі почали записувати відео з перекладом вірша жестовою мовою. Перше таке відео створила користувачка Лейла, а згодом ідею підхопили інші, зокрема професійні перекладачі.
Цей тренд не лише популяризував сам вірш, а й привернув увагу до важливості вивчення жестової мови.





