Підставою для примусового виселення було встановлення нових державних кордонів в Європі, зокрема між СРСР і Польщею.
Важливо День пам'яті жертв політичних репресій: як Москва нищила Україну та українців
Що варто знати про депортацію українців
Для визначення радянсько-польського кордону 9 вересня 1944 року в Любліні СРСР та Польща уклали угоду про "взаємний обмін населенням": українського – з території Польщі до УРСР і польського – з території України до Польщі.
Фактично, це було примусове переселення етнічних українців:
- Холмщини,
- Підляшшя,
- Надсяння,
- Лемківщини.
Їх депортували до східних та південних областей нашої держави.
Примусова депортація українців з етнічних земель: дивіться архівне відео
Процес депортації був жорстоким
Українців не питали, чи хотіли вони повертатися на Батьківщину. До того ж сам процес депортації мав форму військових операцій проти мирного населення. Все це супроводжувалося:
- грубим порушенням прав і свобод людини та громадянина,
- повною забороною повернення на рідні землі,
- вилученням майна,
- безальтернативним закріпленням за новими місцями поселення, залишати які було заборонено,
- обмеженням політичних, соціальних, економічних і культурних прав.
Як наслідок – це призвело до руйнування української культурної та історичної спадщини, поставило під загрозу знищення низку етнографічних груп українського народу.
Примусова депортація українців з Польщі / Фото Українського інституту національної пам'яті
Люди збирали речі під дулами автоматів / Фото Українського інституту національної пам'яті
