Війна обходиться нам у 100 мільйонів гривень щодня, — Стець
Що треба зробити, щоб українські бабусі сказали Йосипу Кобзону "до побачення", як боротися з російськими новинами на Донбасі та чому не потрібно дискутувати з інтернет-тролями, сайту "24" розповів міністр інформаційної політики Юрій Стець.
Ми програли війну за мозок людей на сході України
Ви вже півтора місяці як призначені міністром інформаційної політики? Що за цей час зробили ви та ваше міністерство?
Справа у тому, що положення про міністерство було оприлюднене на урядовому порталі 21 січня. Відповідно тільки з цього дня можна говорити, що воно, навіть не юридично, а на папері створено. Тому говорити про діяльність міністерства, якого не було півтора місяці, не адекватно.
А ви, як міністр, що робили цей час?
За цей час, починаючи з першого дня, ми промоніторили всю ситуацію з телеканалами та радіостанціями на сході. Провели зустрічі з представниками різних країн для того, щоб налагодити зв'язок цих телеканалів там, зокрема з Білорусії та Казахстану.
Ну і, крім того, були різні бюрократичні історії про те, що зробити просто в державі, яка є дерев’яною купу років, просто не можливо.
А взагалі, які шанси в України виграти інформаційну війну на сході країни?
Якщо ми її не виграємо, то ми втратимо Україну. Це має усвідомити будь хто, будь який громадянин України, в тому числі і журналіст. Через те, що ми втратили увесь цей час, ми програли війну за мозок людей, які живуть на півдні і на сході України. Якщо ми далі будемо бавитись в такі ігри, то ми втратимо Україну.
А як ви будете пояснювати людям, які живуть на сході України, що в Києві немає хунти?
Ми з моїми колегами з Нацгвардії їздимо по звільненим територіям. Наприклад, говоримо з якоюсь бабцею, і вона говорить: «Що ви мені розказуєте? Я знаю, що на Хрещатику стоять американські гелікоптери».
І як ви їй доказуєте, що гелікоптерів там немає?
Включити український канал, і показати, що це не так.
Але вона звикла дивитись російський канал.
Так, але в неї буде можливість якоїсь альтернативної точки зору. Зараз її не існує. Весь цей час вона дивиться канал "Донецьк 24", де їй розповідають про американський прапор на штандарті Президента України.
А як тоді ви будете боротися з російської пропагандою в світі. Вони більше лобіюють свої інтереси в міжнародному інформаційному світі, ніж Україна.
Завдання нашого міністерства створити якісний канал мовлення, щоб донести точку зору офіційного Києва там, на Заході. Щоб зробити альтернативну історію для російських телеканалів, які є в усіх країнах світу, в багатьох готельних мережах. Ми маємо це зробити.
Ви будете розвивати якісь українські канали, бо нещодавно в нас вже запустили англомовний канал…
Я маю створити таке мовлення, такий телеканал. Це одне з завдань міністерства. Щоб такий телеканал був в кабельних мережах ЄС та Америки, як мінімум, як максимум, в великих готельних мережах.
Деякі ЗМІ в Україні є російськомовними або мають російську версію? Ви, як міністр, як до цього ставитесь?
Існує закон. Якщо закон про ліцензування проходить те чи інше медіа, і його робота відповідає ліцензії, то говорити або випливати – це означатиме, що я, як міністр, буду пробувати тиснути на незалежне ЗМІ. Я не маю на це право.
В Україні є ЗМІ, які, як вважається, фінансуються з Росії.
Мова – це одна річ. А інше, що у деяких медіа можуть бути власники, які є асоційованими з Росією, або напряму фінансуються з Росії. Я бачу це наступним чином, такі медіа повинні бути закриті, оскільки будь які медіа не можуть фінансуватись з країни-агресора. Бо це є прямий вплив і маніпуляції на українців. І очевидно, що такі ЗМІ не мають права отримати ліцензії, права мовлення і не продаватись в Україні. Зараз Микола Княжицький вносить такий законопроект. Я сподіваюсь, що він буде проголосований, і значить в нас будуть всі повноваження впливати.
Чи буде міністерство інформації не дозволяти акредитовуватись російським ЗМІ для роботи в Україні?
Я взагалі вважаю, що в Україні акредитація закордонних ЗМІ має відбуватися централізовано, за швидкою процедурою. Щоб можна це швидко зробити, заповнивши в електронному вигляді анкету на сайті МЗС. А стосовно журналістів або медіа-представників країни-агресора, то їх перебування на території України, я вважаю неможливим, бо вони працюють не на медіа, а на ФСБ, яка повністю контролює засоби масової інформації.
Після того, як міністерство почне працювати, ви будете з цим боротися?
Я не буду боротися. Я кажу, що важливо, щоб вони не могли отримувати цю акредитацію. Ми всі розуміємо, що це треба зробити. Боротися з цим потрібно, коли це не сприймають, коли цьому протидіють. Я не думаю, що буде яка протидія суспільства, органів влади. Нащо боротись, треба просто заборонити та й усе.
Кобзоне, давай, до побачення
В одних з перших інтерв’ю ви заявили, що будете займатись формуванням єдиного посилу усім міністерствам. Ви вже займались цим питанням?
Не займався, тому що у мене немає міністерства. Немає структури, жодної людини, крім мене. Цим неможливо займатись одній людині. Це не відбувається за принципом того, що я підійшов до одного міністра, другого, третього, та кажу: "Lавайте зберемось в коло та обсудимо єдиний меседж". Це така штука, яка називається моніторинг, швидке опрацювання аналітики та роздача цього меседжу через міністрів, послів, дипломатів, інших експертів. Це не відбувається на рівні “давайте з вами домовимось про меседж”.
То вам потрібно набрати новий штат, провести моніторинг та аналіз, і тільки після цього ви почнете працювати з міністрами. Скільки часу для цього потрібно?
Я дуже сподіваюсь, що 1 лютого ми почнемо нормально працювати.
На українському телебаченні показують російські серіали, а також персони нон-грату в Україні…
Ви знаєте мою позицію. Я не скажу нічого нового: “До побачення. Їдьте до себе в Росію і там розказуйте свої байки”.
Що робити глядачам, які звикли, до таких серіалів?
Якщо ми зробимо гідні зарплати, вони будуть готові дивитись інший телевізійний продукт, і їх не буде цікавити думка Кремля. Основне завдання нашої держави це зберегти її цілісність та зробити все можливе, щоб потягом 2-3 років, ми вийшли з економічної кризи, яка є зараз.
Мабуть, ви знаєте, що близько 100 млн гривень щодня нам коштує ця війна. Якщо швидко припинити цю війну, вивести Україну з тієї економічної кризи, в якій вона знаходиться, то будь яка бабуся, яка буде отримувати гідну пенсію, скаже Кобзону: “Ти хто такий? Давай, до побачення”.
Однак тоді телеканалам треба буде змінити своє наповнення. Чи ви будете сприяти українському кінопродукту?
Я точно лобіст цього. А яким чином це зробити? Я не сценарист, сценаріїв серіалу в мене немає. Мабуть, треба лобіювати, в тому числі, податкові канікули для продакшенів, які виробляють український продукт, українські серіали, або, наприклад, прославляють українських героїв.
Блогери міністерства правди
Чи буде ваше міністерство працювати з інформацією в інтернеті?
Щодо донесення правдивої інформації до тих людей, які спілкуються в інтернеті, для цього не потрібні боти та тролі. Той, хто користується соцмережею не перший день, бачить це і розуміє. Для цього треба об’єднати людей, які є авторитетними в соцмережах, і мають велику кількість людей, які їх чують. Об’єднати їх у роботі. Тобто зробити координаційний центр між ними.
Тобто на вас ще будуть працювати блогери?
Не на мене, а на державу України. Донесення правдивої інформації - це робота на мене чи робота на Україну?
А як ви збираєте з ними домовлятися? Скажете, ось це правда і її треба поширити в інтернеті?
Я не збираюсь з ними домовлятися. Я збираюсь з ними зустрічатись, і зараз це роблю. Наприклад, зустрічався з Дмитром Тимчуком; з блогером, який називався Крус Крус, а насправді, його прізвище Барабошко. Ці люди, якщо їм терміново в швидкому порядку давати інформацію, яка спростовує ті чи інші фейки, готові допомагати розносити її по інтернету.
І скільки буде таких людей? Ви плануєте створити інтернет-військо?
Скільки знайдеться людей. Але чим більше, тим краще. Я сподіваюсь, що так і буде. Всі люди, які свідомі в інтернеті, вони будуть нашим інтернет-військом України.
Про нову команду Міністерства інформації та про можливості цензури можна дізнатися в іншій розмові.