Ми програли війну за мозок людей на сході України
Ви вже півтора місяці як призначені міністром інформаційної політики? Що за цей час зробили ви та ваше міністерство?
Справа у тому, що положення про міністерство було оприлюднене на урядовому порталі 21 січня. Відповідно тільки з цього дня можна говорити, що воно, навіть не юридично, а на папері створено. Тому говорити про діяльність міністерства, якого не було півтора місяці, не адекватно.
А ви, як міністр, що робили цей час?
За цей час, починаючи з першого дня, ми промоніторили всю ситуацію з телеканалами та радіостанціями на сході. Провели зустрічі з представниками різних країн для того, щоб налагодити зв'язок цих телеканалів там, зокрема з Білорусії та Казахстану.
Ну і, крім того, були різні бюрократичні історії про те, що зробити просто в державі, яка є дерев’яною купу років, просто не можливо.
А взагалі, які шанси в України виграти інформаційну війну на сході країни?
Якщо ми її не виграємо, то ми втратимо Україну. Це має усвідомити будь хто, будь який громадянин України, в тому числі і журналіст. Через те, що ми втратили увесь цей час, ми програли війну за мозок людей, які живуть на півдні і на сході України. Якщо ми далі будемо бавитись в такі ігри, то ми втратимо Україну.
А як ви будете пояснювати людям, які живуть на сході України, що в Києві немає хунти?
Ми з моїми колегами з Нацгвардії їздимо по звільненим територіям. Наприклад, говоримо з якоюсь бабцею, і вона говорить: «Що ви мені розказуєте? Я знаю, що на Хрещатику стоять американські гелікоптери».
І як ви їй доказуєте, що гелікоптерів там немає?
Включити український канал, і показати, що це не так.
Але вона звикла дивитись російський канал.
Так, але в неї буде можливість якоїсь альтернативної точки зору. Зараз її не існує. Весь цей час вона дивиться канал "Донецьк 24", де їй розповідають про американський прапор на штандарті Президента України.
А як тоді ви будете боротися з російської пропагандою в світі. Вони більше лобіюють свої інтереси в міжнародному інформаційному світі, ніж Україна.
Завдання нашого міністерства створити якісний канал мовлення, щоб донести точку зору офіційного Києва там, на Заході. Щоб зробити альтернативну історію для російських телеканалів, які є в усіх країнах світу, в багатьох готельних мережах. Ми маємо це зробити.
Ви будете розвивати якісь українські канали, бо нещодавно в нас вже запустили англомовний канал…
Я маю створити таке мовлення, такий телеканал. Це одне з завдань міністерства. Щоб такий телеканал був в кабельних мережах ЄС та Америки, як мінімум, як максимум, в великих готельних мережах.
Деякі ЗМІ в Україні є російськомовними або мають російську версію? Ви, як міністр, як до цього ставитесь?
Існує закон. Якщо закон про ліцензування проходить те чи інше медіа, і його робота відповідає ліцензії, то говорити або випливати – це означатиме, що я, як міністр, буду пробувати тиснути на незалежне ЗМІ. Я не маю на це право.
В Україні є ЗМІ, які, як вважається, фінансуються з Росії.
Мова – це одна річ. А інше, що у деяких медіа можуть бути власники, які є асоційованими з Росією, або напряму фінансуються з Росії. Я бачу це наступним чином, такі медіа повинні бути закриті, оскільки будь які медіа не можуть фінансуватись з країни-агресора. Бо це є прямий вплив і маніпуляції на українців. І очевидно, що такі ЗМІ не мають права отримати ліцензії, права мовлення і не продаватись в Україні. Зараз Микола Княжицький вносить такий законопроект. Я сподіваюсь, що він буде проголосований, і значить в нас будуть всі повноваження впливати.
Чи буде міністерство інформації не дозволяти акредитовуватись російським ЗМІ для роботи в Україні?
Я взагалі вважаю, що в Україні акредитація закордонних ЗМІ має відбуватися централізовано, за швидкою процедурою. Щоб можна це швидко зробити, заповнивши в електронному вигляді анкету на сайті МЗС. А стосовно журналістів або медіа-представників країни-агресора, то їх перебування на території України, я вважаю неможливим, бо вони працюють не на медіа, а на ФСБ, яка повністю контролює засоби масової інформації.
Після того, як міністерство почне працювати, ви будете з цим боротися?
Я не буду боротися. Я кажу, що важливо, щоб вони не могли отримувати цю акредитацію. Ми всі розуміємо, що це треба зробити. Боротися з цим потрібно, коли це не сприймають, коли цьому протидіють. Я не думаю, що буде яка протидія суспільства, органів влади. Нащо боротись, треба просто заборонити та й усе.
Кобзоне, давай, до побачення
В одних з перших інтерв’ю ви заявили, що будете займатись формуванням єдиного посилу усім міністерствам. Ви вже займались цим питанням?
Не займався, тому що у мене немає міністерства. Немає структури, жодної людини, крім мене. Цим неможливо займатись одній людині. Це не відбувається за принципом того, що я підійшов до одного міністра, другого, третього, та кажу: "Lавайте зберемось в коло та обсудимо єдиний меседж". Це така штука, яка називається моніторинг, швидке опрацювання аналітики та роздача цього меседжу через міністрів, послів, дипломатів, інших експертів. Це не відбувається на рівні “давайте з вами домовимось про меседж”.
То вам потрібно набрати новий штат, провести моніторинг та аналіз, і тільки після цього ви почнете працювати з міністрами. Скільки часу для цього потрібно?
Я дуже сподіваюсь, що 1 лютого ми почнемо нормально працювати.
На українському телебаченні показують російські серіали, а також персони нон-грату в Україні…
Ви знаєте мою позицію. Я не скажу нічого нового: “До побачення. Їдьте до себе в Росію і там розказуйте свої байки”.
Що робити глядачам, які звикли, до таких серіалів?
Якщо ми зробимо гідні зарплати, вони будуть готові дивитись інший телевізійний продукт, і їх не буде цікавити думка Кремля. Основне завдання нашої держави це зберегти її цілісність та зробити все можливе, щоб потягом 2-3 років, ми вийшли з економічної кризи, яка є зараз.
Мабуть, ви знаєте, що близько 100 млн гривень щодня нам коштує ця війна. Якщо швидко припинити цю війну, вивести Україну з тієї економічної кризи, в якій вона знаходиться, то будь яка бабуся, яка буде отримувати гідну пенсію, скаже Кобзону: “Ти хто такий? Давай, до побачення”.
Однак тоді телеканалам треба буде змінити своє наповнення. Чи ви будете сприяти українському кінопродукту?
Я точно лобіст цього. А яким чином це зробити? Я не сценарист, сценаріїв серіалу в мене немає. Мабуть, треба лобіювати, в тому числі, податкові канікули для продакшенів, які виробляють український продукт, українські серіали, або, наприклад, прославляють українських героїв.
Блогери міністерства правди
Чи буде ваше міністерство працювати з інформацією в інтернеті?
Щодо донесення правдивої інформації до тих людей, які спілкуються в інтернеті, для цього не потрібні боти та тролі. Той, хто користується соцмережею не перший день, бачить це і розуміє. Для цього треба об’єднати людей, які є авторитетними в соцмережах, і мають велику кількість людей, які їх чують. Об’єднати їх у роботі. Тобто зробити координаційний центр між ними.
Тобто на вас ще будуть працювати блогери?
Не на мене, а на державу України. Донесення правдивої інформації - це робота на мене чи робота на Україну?
А як ви збираєте з ними домовлятися? Скажете, ось це правда і її треба поширити в інтернеті?
Я не збираюсь з ними домовлятися. Я збираюсь з ними зустрічатись, і зараз це роблю. Наприклад, зустрічався з Дмитром Тимчуком; з блогером, який називався Крус Крус, а насправді, його прізвище Барабошко. Ці люди, якщо їм терміново в швидкому порядку давати інформацію, яка спростовує ті чи інші фейки, готові допомагати розносити її по інтернету.
І скільки буде таких людей? Ви плануєте створити інтернет-військо?
Скільки знайдеться людей. Але чим більше, тим краще. Я сподіваюсь, що так і буде. Всі люди, які свідомі в інтернеті, вони будуть нашим інтернет-військом України.
Про нову команду Міністерства інформації та про можливості цензури можна дізнатися в іншій розмові.