Війна виборам не завада

Це звернення журналісти очікували почути ще у святковій заяві Президента з нагоди Дня Незалежності.

За словами обізнаних людей, глава держави не захотів бути передбачуваним.

Головний меседж заяви Петра Олексійовича аж ніяк не в розпуску Ради, а в даті виборів. Виборча кампанія триватиме саме 60 днів.

Донедавна на найвищому рівні велися активні переговори стосовно скорочення термінів виборчої кампанії.

Згідно з повідомленням прес-служби ВР, 31 липня Президент провів зустріч з головами депутатських фракцій та груп, а також з прем'єром і головою парламенту.

На ній було запропоновано провести вибори вже 12 жовтня.

Офіційне пояснення такої пропозиції - важливість скорочення бюджетних видатків. Неофіційне – початок опалювального сезону, який почнеться не в усіх.

Між тим, у ЦВК такі пропозиції розкритикували. Там пояснювали, що 45 днів - замалий термін навіть для виготовлення бюлетенів.

"У нас буде принаймні 213 округів, для яких виготовлятимуться бюлетені різного змісту, у кожному мажоритарному окрузі будуть зовсім інші прізвища кандидатів. Легковажно до цього ставитися було б неправильно", - сказав в інтерв’ю Укрінформу заступник Голови ЦВК Андрій Магера.

Врешті-решт Президент офіційно заявив, що вибори відбудуться 26 жовтня. Що конкретно його підштовхнуло ухвалити таке рішення - наразі невідомо.

Інший важливий момент – виборець не обиратиме депутатів за відкритими списками.

Рада провалила попередні голосування щодо нового закону про вибори. Ймовірність того, що у вересні парламентарі дійдуть до іншого рішення і приймуть зміни - до смішного невелика.

За таких обставин дострокові парламентські вибори відбудуться за змішаною системою, як це було у 2012 році.

Змішана система викликає інше запитання: як відбудуться вибори в Луганській та Донецькій областях?

Голова Центральної виборчої комісії Михайло Охендовський в інтерв’ю "Інтерфаксу” наголосив, що вибори на Донбасі пройдуть за "будь-якої погоди".

"Що стосується Донецької та Луганської областей, то вибори там, безумовно, відбудуться. Головними завданнями в цьому контексті є обрання народних депутатів України в усіх створених у цих регіонах одномандатних округах, а також забезпечення безпеки голосування на максимально можливій кількості виборчих дільниць", - сказав він.

Охендовський підкреслив, що перевибори відбудуться з урахуванням досвіду президентських виборів 25 травня.

Для чіткості: Донецька область - це 21 округ, Луганська - 11 округів. Тобто мова йде про 32 нардепи.

Як показує гіркий досвід, на таких округах можуть пройти геть неоднозначні особистості, на кшталт Єфремова, який з горем набере, умовно кажучи, тисячу голосів.

Джерела у ЦВК зізнаються, що там і самі не до кінця розуміють, як провести вибори на Донбасі.

"Є така приказка: курей по осені рахують. Ситуацію ми зрозуміємо вже після виборів. До виборів - це просто заяви", - зазначило джерело.

Збіг обставин чи ні, та в перший день виборчої кампанії Росія почала відкриту військову інтервенцію в Україну.

Попри це, парламентські вибори наразі в силі.

Автор цих рядків спробував розібратися, які партії зайдуть під купол нового парламенту.

Якщо відверто, повної картини з усіма барвами і кольорами у цьому тексті ви не знайдете. Утім, тут присутні чіткі контури, які, стануть проявлятися ближче до 26 жовтня.

Новачки-старички

Згідно з дослідженнями групи соціальних досліджень "Рейтинг", серед тих, хто має намір голосувати на позачергових виборах, більшість проголосує за партію "Солідарність" - 23,3 % ("Блок Петра Порошенка").

За великим рахунком, рейтинг "Солідарності" – це особистий рейтинг п'ятого Президента України.

Що цікаво, якщо з назви партії забрати прізвище Порошенка, то вона може навіть не здолати п'ятивідсоткового бар'єру.

"Коли соціологи вставляли партію без прізвища Петра Олексійовича, вона ні з чим не асоціювалася у виборців, і таким чином вона не долає виборчий бар’єр", - говорить соціолог, директор Фонду "Демократичні ініціативи ім. Ілька Кучеріва" Ірина Бекешкіна.

Дещо скромніші цифри називає завідувач відділу соціально-політичних процесів Інституту соціології НАН України, керівник соціологічної служби Ukraine Sociology Service Олександр Вишняк.

"Якщо на чолі партії був би зазначений Луценко чи Стець – то це зовсім інший результат. У такому випадку вони втрачають голосів не менше, ніж у три рази", - звертає увагу експерт.

У свою чергу директор Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов наголошує, що в Україні, за великим рахунком, не існує партій, а є лідери, які збирають свої команди.

"От і вся загадка навколо партії Порошенка", - додає він.

За словами політолога, велика частина людей хоче, щоб країною керував вправний менеджер, і таким в очах суспільства є Петро Олексійович.

Ситуація навколо списку партії "Солідарність" доволі інтригуюча. Наразі невідомо чи партія УДАР увійде до цього списку, як про це було домовлено ще у травні перед президентськими виборами.

Тоді між Петром Порошенком та Віталієм Кличком була досягнута домовленість, що Кличко знімає свою кандидатуру з виборів президента на користь Порошенка. Натомість останній підтримує колишнього боксера на виборах мера Києва, а їхні партії зливаються розподілом 50 на 50.

"Можливий варіант, що УДАР на вибори піде окремо, але буде партнером "Блоку Порошенка" у новому парламенті, а можливо - й увійде у пропрезидентську коаліцію", - розповідає директор Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко.

Між тим, 27 серпня на з’їзді "Солідарності" главою партії було обрано Юрія Луценка. Там же силу перейменували у "Блок Петра Порошенка".

Фото Апостроф

Фесенко пояснює, що зміна керівництва абсолютно нічого не означає. За його словами, Луценко стає лише технічним лідером партії.

"Фактично Луценко стає партійним керівником, а політичним лідером буде сам Порошенко", - каже політолог.

Друге місце за соцопитуванням тримає Радикальна партія Олега Ляшка.

"Рейтинг" прогнозує їй 13% серед тих, хто збирається голосувати.

З такими цифрами згідний Олександр Вишняк.

"Скоріш за все на цих виборах РП буде другою, більше 15% вони не зберуть, а більше 10% - зможуть", - говорить соціолог.

Історія Радикальної партії дещо схожа з історією "Солідарності".

Як в першому, так і в другому випадку рейтинги партій завдячують тільки популярності своїх лідерів.

"Люди хочуть вчинків. Вони втомилися від телевізійної політики, втомилися від невиразності політиків, втомилися від безхребетності і гнилих компромісів, - пояснює Вадим Карасьов. - Суспільство переживає драматичні події, воно хоче політики дії, і надії воно покладає саме на Ляшка".

"Він є людиною вчинків, людиною сміливою, і ці вчинки, і сміливість, оця "обезбашеність" - ось такими хочуть сьогодні бачити політиків", - додає він.

Ірина Бекешкіна застерігає, що на виборах рейтинг Радикальної партії може відрізнятися від сьогоднішніх результатів.

"Виборець Ляшка є менш освічений, і за віком – значна частина з них до 30 років – це означає, що реально на виборах він може отримати менше, ніж зараз йому передбачають соцопитування", - зазначає Бекешкіна.

"Батьківщина" поділена на два

Кардинальні зміни сталися у партії "Батьківщина". Соціологічні дослідження прогнозують партії Тимошенко 11,1%.

Втім, Арсеній Яценюк та Олександр Турчинов підуть на парламентські вибори окремо від Юлії Тимошенко.

Цю інформацію автору підтвердили два поінформовані джерела, і офіційно про це повідомив у своєму блозі на УП міністр внутрішніх справ Арсеній Аваков, який також йде з партії.

У Батьківщині кажуть, що Олександр Турчинов та Арсеній Яценюк "відчули смак влади". Але насправді не все так просто.

Фото ТСН

Із ЗМІ відомо, що Турчинов посварився з Тимошенко ще під час президентських виборів. Як пояснювалося, голова ВР хотів умовити Юлію Володимирівну не брати участь у виборах.

З Прем'єр-міністром горшки побилися, коли стало відомо, що між ним та Президентом велися переговори стосовно входження Арсенія Петровича у списки президентської партії.

До слова, чи піде Яценюк, Турчинов & Ко у складі "Блоку Порошенка" - поки невідомо, але, водночас, такий варіант малоймовірний.

"Обрання лідером "Блоку Порошенка" Луценка не прямо, але опосередковано, свідчить про те, що Яценюк і Турчинов, і їхня команда підуть на вибори окремо", - підкреслює Володимир Фесенко.

"Навіть за умов окремої участі в парламентських виборах – вони можуть бути політичними партнерами президента і візьмуть участь у формуванні пропрезидентської коаліції", - додає він.

Олександр Вишняк вважає, що у партії Яценюка-Турчинова є шанси потрапити до восьмого скликання Ради, але ці шанси далеко не захмарні. Експерт відразу переходить на цифри.

"Вони можуть набрати 5 %, але не більше 10%", - говорить соціолог.

Водночас він зазначає, що без Яценюка і Турчинова сама "Батьківщина" практично не втрачає голосів.

"Тому що "Батьківщина" - це рейтинг Тимошенко", - пояснює Вишняк.

Між тим, політолог Андрій Окара каже, що політичний дует Яценюка-Турчинова може мати непоганий успіх.

"Яценюк на посаді прем'єра – це його амплуа, він себе знайшов, - розповідає політолог. - Лідер Майдану, скажемо так, це було не його. Зараз він має непогані показники власного рейтингу".

"Турчинов – доволі непоганий партійний менеджер. Водночас, він ефективний політик без якихось зайвих амбіцій", - додає Окара.

У свою чергу Ірина Бекешкіна зазначає, що поки зарано говорити про рейтинги цього проекту, адже дуже багато залежить від людей, які будуть у команді окрім Арсенія Петровича та Олексндра Валентиновича.

Криза "регіонів"

Історія Партії регіонів цілком підходить для екранізації у Голлівуді.

Партія, яка тримала всіх і все, в один прекрасний день перетворилася просто у мильну бульбашку. Чому і як так сталося, пояснювати немає змісту, адже всі пам’ятають трагічну зиму 2014 року.

Рейтинг "регіоналів" впав майже у 10 разів всього за лічені місяці. За підрахунками групи "Рейтинг", ПР набирає 3,2%.

Усередині самої партії проблем сьогодні вистачає – починаючи від війни на сході та та закінчуючи у підозрюванні деяких депутатів у фінансуванні тероризму.

Найбільша внутрішня проблема - це, звичайно, брак лідера.

За інформацією джерел, "регіонали" обговорювали питання того, щоб партію очолив бізнесмен Рінат Ахметов.

Фото censor.net

Що вони приймуть і до чого домовляться - наразі невідомо. Про це нам також повідомив Володимир Фесенко.

"Пропонувалися, скажемо так, різні варіанти, зокрема варіант – Ахметов на чолі партії. Експеримент з Добкіним виявився невдалим. Важливо розуміти, що чинник лідерства може або додати рейтингу цієї партії, або навпаки його знизити", - пояснює Фесенко.

Водночас політолог вважає, що Ахметов на чолі партії – доволі прийнятне рішення для ПР.

"Це раціональний підхід, тому що Ахметов – один з найбільших роботодавців України, так легше залучити електорат Донбасу і тих людей, які працюють на його підприємствах - у цьому сенсі – це правильна технологія", - розповідає Фесенко.

Водночас, у "регіоналів" з’явилася пряма електоральна конкуренція. Ідеться про "Сильну Україну" Сергія Тігіпка.

Вчорашній "регіонал", який курував одну з груп партії чисельністю приблизно у 30 людей, котрий у 2012 році спеціально зливався з ПР…

Сьогодні команда Тігіпка одна з найбільш конкуруючих сторін ПР.

"Сильна Україна" забирає приблизно половину електорату ПР – в одних і в інших по 4%. В сумі – це взагалі непогано – 8-9%, але поодинці вони можуть не пройти", - говорить Ірина Бекешкіна.

Соціолог зазначає, що Сильну Україну підтримують ті, хто розчарувався в ПР, але, між тим, категорично не будуть голосувати за нинішню владу.

"Виборець "регіонів" та "Сильної України" – це схід України. Залишається під питанням те, як там пройдуть вибори, але й, водночас, половина населення сходу не має бажання брати у них участь", - додає керівник "Демініціатив ім. Кучеріва".

Справи у них погані

Як не дивно, та дві абсолютно протилежні сили опинилися в однаково некомфортній ситуації. Йдеться про Комуністичну партію України та партію "Свобода".

Попри те, що комуністи на межі заборони, на дострокові вибори вони йти не відмовляються.

"КПУ близька до 5% бар'єру, але тут все залежить від можливості організувати вибори на сході, адже їхній основний виборець проживає у східних регіонах, а також у Криму, але, зрозуміло, Крим відпадає", - пояснює Ірина Бекешкіна.

Разом з тим, Олександр Вишняк підкреслює, що комуністів надто рано "ховати".

На запитання чому, він відповідає лаконічно: "тому, що 5% бар’єр вони можуть здолати".

На думку соціолога, навіть, якщо вибори на Донбасі не вдасться провести, то КПУ все одно може з'явитися у новому парламенті.

"Південь є, Харківщина є, Запоріжжя є – і там активність буде нормальною", - прогнозує Вишняк.

"Не слід забувати, що їхній електорат найбільш надійний, який ходить на всі вибори, і тому шанси у них є. Але поки що вони під виборчим бар'єром", - зазначає Бекешкіна.

У 2012 році результат партії "Свобода" став одним із найбільших здивувань парламентських виборів.

Соціологічні дослідження прогнозували "Свободі" максимум 7%. Врешті, на виборах за них віддали голоси 10,44 % українців.

За даними групи "Рейтинг", серед тих, хто братиме участь у голосуванні, за "Свободу" віддадуть голоси 4,1%. Схожий стрибок партії з 2012-м – зараз малоймовірний.

"Свобода перебуває у небезпечній зоні, тобто наближено до бар'єру. Чи перейде вона цей бар'єр, чи ні – це питання відкрите", - резюмує Бекешкіна.

Експерт розповідає, що набрати 5% для цієї партії було б нескладно, втім, у "Свободи" за останній період з’явилися конкуренти.

"Річ у тім, що на цьому електоральному полі у них з’явилися конкуренти. Це буде Правий сектор, який набирає 1,2%, а це, власне, один і той самий електорат, а також частина голосів відійде до Ляшка", - пояснює Бекешкіна.

Оновлений Коломойський

Анексія Криму та події на Донбасі відчутно підсилили позиції дніпропетровського олігарха Ігоря Коломойського. Ще до недавнього періоду він був однією з найбільш не публічних особистостей країни.

Власне, зараз глава Дніпропетровської ОДА і його заступники – одні з найвпливовіших людей країни, яких знають усі.

Зрозуміло, що у новому парламенті він матиме підконтрольних йому людей.

"Частково він буде ставити на мажоритарників у своїй області, в Одеській області, а також на деякі місця у списках партій. Думаю, він проведе по 3-4 депутати у партійних списках", - ділиться своїми думками Вадим Карасьов.

У свою чергу, Олександр Вишняк зазначає, що при підтримці глави Дніпропетровської ОДА мажоритарників у Дніпропетровській, Запорізькій та Одеській областях – це справді матиме позитивний для нього результат.

Водночас, за словами експерта, якщо Коломойський підтримуватиме якусь політичну партію, але особисто її не очолить – "це нічого не дасть".

З огляду на вище написане виходить, що у новому скликанні парламенту з'являться різні особистості.

Ми можемо їх любити, звинувачувати, ненавидіти, але потрібно чітко усвідомлювати - саме ми віддаємо за них голоси.

Підготував Роман Кравець, Телеканал новин "24"