Війна, яка розпочалася з особистого дозволу Сталіна, триває і досі

Після завершення Другої світової війни Корея, яка перебувала під владою Японії, виявилася розділена по 38 паралелі між США та СРСР. Обидві держави прагнули контролювати стратегічно важливий плацдарм в Азії. Тому на Півночі та Півдні було сформовано уряди, лояльні або до Москви, або до Вашингтона.

До 1950 року Північна Корея, яку контролювали комуністи на чолі з Кім Ір Сеном, зібрала величезну армію для агресії на Південь. Прихильники ідей чучхе вірили, що лише вони зможуть об'єднати півострів. Після того, як Кім Ір Сен отримав особистий дозвіл від Сталіна, почалася війна.

В рекордні терміни добре озброєна та вишколена армія КНДР зайняла практично увесь Південь. Проте в конфлікт негайно втрутилися американці, які перекинули значні сили з Японії та екстрено озброїли південнокорейську армію. При цьому вважалося, що між собою воюють лише корейці, а сили інших держав в конфлікт не втручаються.

Читайте також: Як проходив перший парад перемоги у Москві: прапори палили під ногами у Сталіна

До жовтня південнокорейці за підтримки військ США практично повністю розгромили війська Кім Ір Сена. Тоді в конфлікт втрутився Мао Дзе Дун, який боявся, що після Кореї американці візьмуться за Китай. Після важких кровопролитних боїв ворожі сторони фактично повернули статус кво та зупинилися на тій самій 38 паралелі, з якої все і почалося.

Парадоксально, але війна в Кореї завершилася через смерть Сталіна. Радянське політбюро негайно проголосувало за вихід з війни, яка була непотрібна СРСР. Втрати сторін склали сотні тисяч людей. Південна Корея разом зі США та союзниками втратили більше як 200 тисяч вояків, Північ з СРСР та Китаєм – понад півтора мільйона.

Угода про припинення вогню була підписана 27 липня 1953 року, півострів залишився поділеним на Північну та Південну Кореї. Мирний договір не укладено і досі. Тобто Сеул та Пхеньян фактично залишаються в стані війни.