Містечко Конотоп виправдало свою історичну назву у 1658 році. Одна із версій істориків: назва міста походить від важкої болотяної місцевості, що оточує мури міста, у ній багато коней, що мали важкий обоз, в'язли та не могли вибратись.

Читайте також: Захист моря: сучасна історія українського флоту

Політичні передумови

Історичний період, у якому перебувала Україна після смерті Богдана Хмельницького багатьом знайомий, як період "Руїни". Він зумовлюється боротьбою козацьких старшин за булаву та політичним хаосом.

Після чотирьох років Переяславської ради, гетьман Іван Виговський вирішує підписати Гадяцький договір з Польщею. Підштовхнуло на цей крок гетьмана, численні порушення Московією домовленостей та втручання у справи Гетьманщини. Крім того, Москва в обхід Гетьманщина уклала з поляками перемир'я.

Вийшло так, що у Москві вважали буцімто Гетьманщина у них в кишені. Однак Виговський змінив політичний курс на 180 градусів, чим викликав роздратування московського царя.

Цікаво: Чим завершилась спроба угорців захопити Галичину

Менше ніж за рік цар Олексій Михайлович вдався до прямої військової інтервенції та відрядив до України військо на чолі з князем Олексієм Трубецьким. За середніми оцінками його чисельність дорівнювала біля 50 тисяч.

Битва

Першим великим укріпленим містом на шляху московських інтервентів був Конотоп. Попри десятиразову перевагу московитів, оборону міста відчайдушно тримали менше 5 тисяч козаків. В облозі вони провели близько двох місяців.

За цей час гетьман Виговський встиг зібрати військо, до якого увійшли також татари. А напередодні основної битви гетьману вдалося долучити і польських союзників. Загалом військо Виговського, яке підійшло під Конотоп чисельно не поступалася московському війську.

Однак, війська Трубєцкого переважали в якості, в основі якого була елітна кіннота царського полку. У цьому полку практично не було простолюдинів, у ньому служили сини знаних та впливових вельмож Московії.

До слова: Конституція Пилипа Орлика: міфи та реальність

Звісно, що не обійшлося без зрадників, на підтримку інтервентів прибули козаки наказного гетьмана Безпалого, котрий боровся з Виговським за булаву.

Але долю битви вирішила військова хитрість, яка завжди була притаманна козакам. Виговському вдалося заманити майже всю кінноту ворога до тісного яру, в який одразу пустили воду, зруйнувавши міст для відступу. Ті, хто умудрявся дістатись суші, були безжально знищені.

Історики сходяться на думці, що у такий спосіб було знищено близько 30 тисяч вершників. Решта війська московського князя вдалась до втечі, частини переляканих московитів наздогнали татари, за умовами договору з Виговським, усі полонені мали дістатись їм.

Перемога Виговського підняла на сполох усю Москву. Поміщики з прикордонних земель біля Гетьманщини почали втікати, залишаючи маєтки. Москвою ширилися чутки, що Виговський збирає похід на Північ.

Хоч битва під Конотопом не стала поворотною в українсько-російській війні 1658-1659 років, однак цілком може вплинути на свідомість теперішніх українців у закріпленні психології переможців, що часом бракує кожному з нас.

Історичні паралелі

Неважко знайти схожі загальні тенденції тодішньої ситуації з останніми подіями в Революції Гідності. Адже до початку Майдану, російське керівництво було впевнене, що контролює Україну.

Однак, виявилось, що гетьман Виговський у XVII столітті, як і українська громадськість XXІ-го століття мають власну позицію, яка не може збігатися з російським курсом, адже грунтуються на двох фундаментальних різницях: бажання завоювати Україну і бажання жити у незалежній державі.

Як і Виговський, українське суспільство зіштовхнулося з російською агресією. Однак, цього разу українці здобудуть остаточну перемогу.

Якби все пішло не так?

Є така фраза: історія не знає умовного способу, одначе, якби 500 років тому московити перемогли Виговського, на плин історії це не могло дуже вплинути. Адже у період "Руїни" чітко проглядалась тендендція до смерті української державності того періоду.

Історія України унікальна тим, що найгірше, що могло трапитись з українцями у той період, власне, це і сталось.

Гетьманщина з часом припинила своє існування та була розподілена між Росією та Польщею. Дивовижним є той факт, що у середині 19 століття Україна народилась знову.

Читайте також: День Соборності: як українські землі об’єднались в одній державі

Ми пропонуємо уявити позитивний сценарій, де Виговський зміг використати перемогу у Конотопській битві та розвинути політичний успіх:

А) Після Конотопської битви, об’єднане військо Виговського, татар та поляків вигнали московитів повністю з території Гетьманщини. А ослаблення ворога дало б можливість відвоювати втрачені території.

Б) Військова перемога над Москвою вирішила б одразу кілька внутрішньополітичних проблем Виговського. Зокрема Виговський зайняв би чільне місце серед визначних гетьманів та здобув авторитет козацтва. Його сумнівна влада перетворилась на повноцінну монархію, що у свою чергу, укріпило українську державність.

В) Потужна мілітаризована Гетьманщина ніколи б не дала змоги розвинутись Росії в Імперію. Захоплення земель Сибіру та Далекого Сходу сучасної Росії відбувались шляхом боротьби та колоніальних воєн між Гетьманщиною і Московією, на кшталт боротьби Англії та Франції за заокеанські території Північної Америки.

Користуючись нагодою, редакція 24 каналу вітає усіх захисників України зі святом!